Хоробрий воїн боронив рідну землю від російських окупантів, відстоював незалежність України та до останнього подиху вірив у Перемогу. Нездійсненними залишились його мрії про майбутнє…про особисте щастя…
Навколішки, схиливши голови, з прапорами та квітами, зі слізьми на очах, під журливу народну «Пливе кача..» зустрічали Героя у Нетішині. Рідні, близькі, друзі, священнослужителі, жителі громади провели в останню дорогу та віддали шану 30-річному полеглому захиснику.
Після прощання чин похорону за загиблим відбувся в Соборі архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ.
Страшна війна забирає найкращих, залишаючи в серцях рани, яких не загоїти.
Низько схиляємо голови перед близькими та рідними захисника, розділяємо ваш біль, вшановуючи подвиг Героя.
Ми повинні пам’ятати, що війна – це не щось далеке, що вона поруч і всі наші полеглі воїни віддали своє життя за нас, наше мирне сьогодення та щасливе майбутнє. Пам’ятайте, що Герої не вмирають. Вони житимуть доти, доки світла пам’ять про них житиме у наших серцях.
Вічна пам’ять і слава мужньому Воїну! Доземний уклін нашому Захиснику-Герою Олександру Літвіненку!
Слава Україні! Героям Слава!
Відділ з організаційних питань НМР
