Він заспокоював своїх рідних, що обов'язково повернеться, бо не міг не піти… І повернувся… на щиті на вічний спочинок до батьківського рідного краю… На жаль, 18 квітня життя молодого, сповненого сил військовослужбовця трагічно обірвалось. Смерть вірного присязі і відданого Україні патріота є непоправною втратою для Ізяславщини.
Увечері 21 квітня траурний кортеж із загиблим воїном прибув спершу до села Радошівка. На подвір’ї, де боєць останнім часом проживав разом із своєю коханою дружиною та люблячим 5-річним синочком, відбулось велелюбне прощання із славним воїном. Панахиду за загиблим відправили священнослужителі Православної Церкви України.
Після цього стражденне тіло нашого земляка-Героя повернулося до батьківського дому в с.Білиженці, щоб знайти вічний спокій.
Не такого повернення свого сина чекала мати… Вона його ростила, опікала, вчила – не для війни, а для життя: щасливого, яскравого, довгого і, найголовнішее, мирного. А тепер він – воїн Небесного Легіону.
Біль і смуток торкнулися сердець не лише рідних і близьких Юрія, а й односельців та мешканців Ізяславщини. Тому й прийшло чимало людей провести бійця до місця спочинку. Люди живим коридором, на колінах, проводжали новітнього Героя.
«Вічна пам’ять, вічний покій» - злітали слова заупокійної молитви, хвилюючо-бентежного молитвоспіву церковного хору, відлунюючись у душах людей, у мерехтінні свічок: «Господи, Боже наш, прийми в Царство Небесне померлого, упокій його душу»...
Відлунав сумний збройний салют за вірним сином України, за дорогою дитиною, братом, товаришем, земляком. Поховали мужнього воїна із військовими почестями на міському кладовищі с.Білиженці.
Ми ніколи не забудемо тих, хто залишив рідну домівку, своїх найдорожчих серцю людей та став на захист нашої країни. Вони назавжди в наших серцях і в нашій пам'яті.
Слава сину України! Вічна і світла пам'ять!
Ізяславська міська рада
