До останнього подиху боєць був вірним присязі. Перебуваючи у самому пеклі війни, він сміливо боровся з ворогом, який вторгся на українську землю, захищав свій народ, свою Батьківщину, кожного із нас. Та, на жаль, у бою отримав важке поранення, лікарі обласного медичного закладу до останнього боролися за життя новітнього Героя, проте врятувати його не вдалося... 4 квітня серце воїна перестало битися навіки…
Ізяславщина зі скорботою та болем у серці прощалася із бійцем. У розквіті сил пішов із життя 42-річний ізяславчанин. Він ще багато корисного міг би зробити для своєї сім’ї та країни, та не судилось. Кривава рука російського окупанта забрала у матері – сина, батька у дітей, у військовослужбовців — побратима та друга, в Батьківщини — сина й воїна.
На центральній площі міста за присутності великої кількості людей (рідних, друзів, побратимів, земляків, мешканців Ізяславської громади), які прийшли провести воїна в останню путь, - відбувся ритуал вшанування померлого воїна, опісля - заупокійна служба за новітнім Героєм у Свято-Миколаївському храмі м.Ізяслав за участю представників духовенства Ізяславського благочиння Хмельницької єпархії Православної Церкви України.
Місцем вічного спочинку бійця стало місцеве кладовище - Алея почесних поховань. Особистий внесок Руслана у майбутню перемогу України – неоціненний. Добрий, світлий спомин про померлого захисника нашої Батьківщини золотими літерами буде вписано в історію Ізяславщини. На честь новітнього Героя військові здійснили три залпи…
Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в материнському та дитячих серцях, проте ніхто і ніколи не забере у нас пам’ять. Нехай світлий спомин про Руслана назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто його знав, любив та шанував!
Слава новітнім Героям! Слава Україні!
Ізяславська міська громада
