29 грудня 2022 року, під час виконання бойового завдання, молодший сержант, оператор відділення радіорозвідки взводу радіорозвідки розвідувальної роти загинув Олександр Володимирович Юрчук – воїн, син, брат, батько, чоловік.
Олександр Юрчук, народився 1986 року у сім’ї культпрацівників Володимира Юхимовича та Людмили Федорівни. У 1992 році сім’я переїхала із Магаданської області на батьківщину, оселившись на Херсонщині, у с.Піщанівка Олешківського району. Батьки Олександра і досі там проживають і, на жаль, сьогодні не можуть попрощатися із сином, адже знаходяться на окупованій території.
Після школи Олександр Юрчук навчався у технікум в Олешках. У мирному житті працював інкасатором, в рієлторській службі, займався реалізацією зерна, але найдовше – у сфері послуг.
На Херсонщині Олександр зустрів свою дружину. 22 січня 2009 року закохані стали на весільний рушник, а згодом у подружжя народився син, якому зараз 12 років.
Повномасштабна війна застала Олександра Юрчука в Одесі, на роботі. 8 днів чоловік добирався пішки додому, в Піщанівку, яка вже на той час була окупована. Півтора місяця сім’я Олександра прожила під окупацією, згодом їм вдалося виїхати.
Покинувши власну домівку, обрали Шепетівку – рідне місто батьків Олександра.
23 травня чоловік пішов в Одеський військкомат та став до лав Збройних сил України добровольцем. Близькі згадують Олександра, як чуйну людину та готового прийти на допомогу друга, який завжди дотримував свого слова.
Олександр Володимирович Юрчук загинув, так і не дочекавшись звільнення своєї домівки від окупантів. Разом із тим, Олександр загинув знаючи, що Україна переможе.
Щирі співчуття близьким і рідним!
Слава Україні!
Героям слава!
