Головна тема зустрічі – налагодження співпраці в сфері енергетики, тому до участі також були запрошені голова Держенергонагляду Руслан Слободян, генеральний директор ХАЕС Андрій Козюра, в.о. директора ДП «Гарантований покупець» Андрій Пилипенко та в.о. генерального директора АТ «Хмельницькобленерго» Олег Козачук.
Депутати наголосили, що Республіка Польща всебічно підтримує український народ у його боротьбі з російськими загарбниками і буде надалі надавали фінансову та військову допомогу, а також підтримувати Україну у її прагненні до вступу в ЄС та НАТО. Разом з тим, польські гості зауважили, що наші країни мають велику кількість напрямків взаємовигідної співпраці, і в умовах війни з Росією таке співробітництво є не менш важливим, ніж боротьба з ворогом.
Зауважимо, що польські парламентарі представляють комісії Сейму, які займаються питаннями оборони, інфраструктури, сільського господарства, охорони навколишнього природного середовища, і прагнуть із перших уст почути інформацію про можливості налагодження нових зв’язків та донести її до своїх колег із Сейму, а також європейських партнерів.
Сергій Гамалій висловив депутатам Сейму щиру вдячність за підтримку України у боротьбі з російською агресією та розповів про те, як Хмельниччина живе в умовах війни, та який внесок роблять мешканці області у найголовнішу для кожного українця справу – нашу перемогу. Очільник адміністрації зауважив, що війна завдала надзвичайно болючого удару по економіці держави в цілому, і нашої області зокрема. Ворог руйнує не лише інфраструктуру, а й блокує одну з найважливіших для Хмельниччини логістичних розв’язок – чорноморські порти, через які проходили ключові торгові потоки. Саме тому питання пошуку нових шляхів експорту, а також додаткових можливостей для підтримки економіки краю є наразі одними із ключових.
Один із таких напрямків, в якому саме зараз зацікавлені і українська, і польська сторона – експорт електроенергії, яка виробляється в Україні. Через бойові дії значно скоротилося її внутрішнє споживання, а на енергоринку утворився великий профіцит. Тому експорт незатребуваного в Україні обсягу енергії до Польщі, а також далі – до країн ЄС, є не лише дуже перспективним і вигідним для нас, а й дозволить нашим сусідам покрити дефіцит енергоресурсів, що виникає через санкції, накладені на російських постачальників.
Зауважимо, що Україна цьогоріч зробила один із надзвичайно важливих кроків до утвердження своєї енергетичної незалежності. За декілька годин до початку війни українська енергосистема повністю відключилася від мереж росії та білорусі. Наші енергетики довели, що вона може стабільно працювати в ізольованому режимі. А вже менш, ніж за місяць, за екстреним запитом НЕК “Укренерго” Україна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E. Фактично, підготовка до цього кроку велася протягом п’яти років, і Україна зробила його на рік раніше запланованого.
Синхронізація української енергосистеми з ENTSO-E відкриває нові можливості для експорту нашої електроенергії в країни Європи. Це має велике значення для нашої області, адже Хмельницька АЕС є одним із ключових виробників саме безкарбонової електроенергії, що також дуже важливо для європейських партнерів.
Як розповів генеральний директор ХАЕС Андрій Козюра, до розпаду СРСР існувала єдина енергетична система союзних республік та країн Східної Європи, і в її рамках успішно функціонувала повітряна лінія 750 кВ «Хмельницька АЕС — Жешув», якою здійснювалося постачання електроенергії до Польщі. З 1991 року її робота була зупинена, і вона фактично не використовувалася. Проте технічно її функціонування можна досить швидко відновити.
Посадовець повідомив, що днями уже відбулася перша зустріч представників Енергоатому, Укренерго та польської енергетичної компанії PGE Polska Grupa Energetyczna, під час якої обговорювалися деталі та технічні проблеми, пов’язані з поновленням експлуатації цієї ЛЕП. У разі успішного вирішення питання ХАЕС зможе постачати до Польщі орієнтовно 1000 Мвт/год, або близько 7,2 Мвт на рік.
Окрім того, в Україні генерується значний обсяг “зеленої” електроенергії, яка також може експортуватися до ЄС. Також її залучення, у разі сертифікації відповідно до міжнародних стандартів, дозволить Польщі дотриматися планів щодо переходу на відновлювальні джерела енергії та виконати свої зобов’язання в рамках кліматичних угод. Як зауважив Андрій Пилипенко, наша держава може продавати понад 51% усієї “зеленої” енергії, що виробляється в Україні.
Підводячи підсумки розмови, сторони дійшли спільної думки, що наразі для успішного експорту електроенергії одним із першочергових кроків після об’єднання наших енергосистем потрібна інтеграція енергетичних ринків та створення додаткових потужностей передачі електроенергії. Це, в свою чергу, потребує створення відповідних законодавчих механізмів регулювання, а в Україні ця робота уже проводиться. Найголовніше – це отримання чіткого меседжу від Європи, що вона зацікавлена у закупівлі нашої електроенергії.
Польські депутати висловили глибоку зацікавленість у реалізації спільних енергетичних проєктів та запевнили, що докладатимуть зусиль, аби у стислі терміни усунути можливі перепони, що гальмують співпрацю, адже це один із тих шляхів, який допоможе Польщі зменшити залежність від російських енергоносіїв.
На завершення зустрічі делегації обмінялися пам’ятними подарунками.
