У Шепетівці пройшов передріздвяний майстер-клас

Легенда про Янгола Доброти розповідає, що студеного зимового вечора, напередодні Різдва послав Бог маленького Янгола Добра на Землю, щоб той подивився, як живеться людям і чи потребують вони допомоги. Але дозволив там бути Янголу лише годину. Ось посланець вже й на Землі у невеличкому містечку. Маленький небесний гість зрадів побачивши веселі вогники вікон будинків. Люди заклопотано, але з усмішками готувалися до Різдва.

Янгол Добра зачепив свою хмаринку за високу тополю і по гілках спустився у низ. Першим кого побачив Янгол, був хлопчик, який разом з татком ніс ялинку весело сміючись. «Їм мабуть добре живеться» - подумав Янгол і також усміхнувся. Змахнув крилами і піднявся до віконечка де татко з дітьми прикрашали ялинку, а мама готувала смачну вечерю. «І цим добре живеться» - подумав Янгол і знову спустився на Землю. Йому стало сумно, бо так мріяв кому-небудь щось добре зробити. І раптом побачив стареньку, яка одиноко стояла на вулиці вечірнього міста. На її очах були сльози. «Ось кому потрібна моя допомога», - зрозумів Янгол. Він дістав з кишені зірочку, зірочку Щастя і поклав її у долоні бабусі. Здивована,але щаслива старенька підняла очі до неба і сказала: «Щиро дякую тобі, Боже за різдвяний дарунок».

Маленький Янгол Добра теж радів, що опинився на Землі у потрібний час, бо робити добро – це велике щастя.

Керівник наголосила на тому, що "Доброта, людяність, порядність - це ті риси характеру, якими повинна володіти кожна людина, і якщо намагатися бути таким, то й проживеш щасливе життя. Кожна людина свою доброту виявляє і словом, і ділом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне - приносить біду", - так говорив великий письменник і педагог Василь Сухомлинський.