Під час консультування клієнта було встановлено, що за життя мати клієнтки центру була членом колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк». У червні 1995 року КСП «Маяк» отримало Державний акт на право колективної власності на землю зі Списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, у якому зазначалася й померла мати. Однак у зв’язку із смертю у жовтні 1995 року остання не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Після смерті жінки фактично в управління та розпорядження спадковим майном вступила її донька шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Проте, через відсутність правовстанослюючого документа — сертифіката на право на земельну частку (пай) клієнтка центру не може нотаріально оформити свої спадкові права. За відсутності інших шляхів досудового врегулювання ситуації, клієнтці було рекомендовано звернутися з відповідним позовом до суду.
В обгрунтування позовних вимог адвокат місцевого центру вказав на те, що відповідно до п. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємства» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного господарства, відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.0.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Оскільки позивачка є спадкоємицею за законом та прийняла спадщину в установленому законом порядку та інших спадкоємців судом не встановлено, однак, належним чином оформити своє право на земельну частку (пай) не має можливості у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи, які засвідчують дане право відсутні, суд вирішив позов задовольнити, визнавши за позивачем право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось.
