"Через наслідки нинішнього конфлікту можна очікувати, що в Україні та Молдові відбудуться значні економічні перетворення, що сприятиме подальшій інтеграції до ЄС, зміцненню транскордонних зв'язків, підвищенню соціальної згуртованості та економічного розвитку. Залізничний транспорт може відіграти ключову роль у цій трансформації", - зазначається в Стратегії.
Наголошується, що залізничний сектор є важливим ланцюгом логістики, а отже - передумовою для майбутніх інвестицій в Україну та Молдову. Однак існує низка технічних викликів, які необхідно подолати.
Основний виклик полягає в необхідності побудови в Україні та Молдові нової магістральної мережі колії 1435 мм, яка працюватиме паралельно з теперішньою мережею 1520 мм.
При цьому євроколія 1435 мм буде призначена для швидкісних перевезень. Це міжнародні пасажирські потяги, Інтерсіті, перевезення вантажів в контейнерах/на платформах.
Існуюча колія 1520 мм обслуговуватиме повільніший транспорт. Це місцеві та регіональні пасажирські потяги, великовагові вантажі.
Розвиток магістральної мережі 1435 мм здійснюватиметься у три етапи – з заходу на схід:
- Кордон України та Польщі (Медика/Мостиська) до Львова;
- Кордон України та Польщі- Дорогуськ – Ковель – Сарни – Коростень – Київ;
- Львів – Красне – Тернопіль – Шепетівка – Звягель – Коростень;
- Кордон України, Словаччини та Угорщини- Чоп – Ужгород – Самбір – Львів;
- Київ – Полтава – Красноград – Харків/Дніпро;
- Кордон України та Польщі (Гребенне – Рава Руська) – Львів;
- Львів – Івано-Франківськ – Чернівці – Багринівка - Кордон України та Румунії.
Надалі можливе розширення залізничної мережі 1435 мм до таких міст, як Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Донецьк, Луганськ та Севастополь.
Загальна вартість трьох етапів – близько 11,5 млрд євро (перший – 700 млн євро, другий – 5,9 млрд євро, третій – 4,9 млрд євро).
Водночас, як підкреслюють автори стратегії, будівництво нових коридорів з європейською шириною колії 1435 мм в Україні та Молдові не є достатнім для забезпечення інтеграції залізничних систем цих країн до ЄС.
"Необхідні численні додаткові заходи", - наголошується в стратегії.
Серед проблем вказується стан рухомого складу в Україні.
Так, окрім того, що всі існуючі українські локомотиви призначені для колії 1520 мм і тому несумісні з майбутньою мережею 1435 мм, практично увесь існуючий парк локомотивів є застарілим.
Наприклад, середній вік електровозів становить близько 42 років (нормативний термін експлуатації 30 років), магістральних тепловозів - близько 32 років (нормативний термін служби - 20 років), маневрових тепловозів - близько 38 років (нормативний термін служби - 20 років), тепловозів - близько 38 років (нормативний термін експлуатації - 25 років).
Наголошується, що наведені дані відображають рухомий склад за "інвентарною книгою", але парк локомотивів у робочому стані значно менший:
- магістральних електровозів на ходу - близько 775 одиниць (з 1200 в інвентарній книзі),
- магістральних тепловозів - близько 205 одиниць (з 850 в інвентарній книзі),
- маневрових тепловозів - близько 810 одиниць (з 1 250 в інвентарній книзі),
Понад 600 локомотивів АТ "Укрзалізниця" мають прострочений ремонт. Загалом, за оцінками АТ "Укрзалізниця" середній знос локомотивів становить понад 98%.
Зазначається. що "Укрзалізниця" розробила план оновлення рухомого складу під назвою "Локомотив". Але концепція оновлення локомотивного парку передбачає реалізацію до 2033 року.
У 2021 році Україна домовилася з Францією про закупівлю 130 вантажних електровозів моделі Alstom Prima. Проте Наразі цей контракт заморожений у зв'язку з воєнними діями.
Загальний парк вантажних вагонів АТ "Укрзалізниця" становить близько 82,5 тис одиниць, що становить близько 50% від загальної кількості вагонів - близько 168 тис. одиниць (враховуючи також приватні вагони). При цьому з наявного парку вантажних вагонів, що належать "Укрзалізниці", у робочому стані знаходиться близько 62,9 тис. одиниць (76%).
Стратегія з інтеграції залізничних мереж доступна за посиланням.
Нагадуємо: 24 травня 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про намір України перейти на європейський стандарт колії.
Спочатку євроколія з'єднає великі залізничні вузли й великі міста, а потім мережу поступово розширюватимуть у всій країні. Розглядаються такі етапи: Львів-Київ, Львів-Одеса, Львів-Кривий Ріг.
Зараз потяги в Україні рухаються "широкою" колією (1 520 мм), розповсюдженою на теренах країн колишнього СРСР. Таку ж колію використовує Литва, Латвія та Естонія, а також – Білорусь. Більшість країн Євросоюзу (за винятком Іспанії та Португалії) натомість послуговуються "вузькою" колією (1 435 мм).
