Шукав «легких грошей», а знайшов двох кураторів із фсб
Слідством встановлено, що шлях зради для безробітного хмельничанина розпочався у травні 2025 року. Переглядаючи Telegram-канали у пошуках швидкого заробітку, він потрапив у поле зору російських спецслужб. Зловмисника завербували одразу два співробітники фсб рф, кожен з яких мав свій «профіль» завдань для агента:
- Перший куратор вимагав точні геолокації військових аеродромів Збройних Сил України.
- Другий спецслужбіст фокусувався на енергетиці — його цікавили координати опорних електропідстанцій, які рашисти планували знищити, щоб повністю знеструмити Хмельницьку область.
Розширена географія цілей та криптовинагорода
Крім військових та енергетичних об’єктів, фігурант збирав дані про:
- Адміністративні будівлі правоохоронних органів та органів державної влади.
- Місця дислокації підрозділів Національної поліції.
- Приватні автомобілі співробітників правоохоронних структур.
Більше того, агент виявив неабияку «ініціативність»: він самостійно пропонував кураторам інформацію про локації сил протиповітряної оборони та місця перебування українських захисників. За свою роботу зрадник отримував кошти на криптогаманець.
«Протягом травня-вересня 2025 року чоловік активно виконував замовлення кураторів, фактично допомагаючи ворогу готувати ракетно-дронові удари по критичній інфраструктурі регіону», — зазначають у правоохоронних органах.
Затримання «на гарячому» та правові наслідки
Діяльність агента була припинена у вересні 2025 року. Співробітники СБУ затримали його безпосередньо під час проведення відеозйомки однієї з місцевих електропідстанцій. Під час обшуку було вилучено смартфон із доказами листування з окупантами, а також готові фото- та відеоматеріали для відправки до фсб.
Наразі фігурант перебуває під вартою без права внесення застави. Дії зловмисника кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Санкція статті передбачає:
- Довічне позбавлення волі;
- Конфіскацію всього майна.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
