...і знову стара заяложена патефонна платівка про "визволення від фашистських загарбників"

Коли шепетівські краєзнавці, дослідники заслуг радянських партизанів і військових у визволенні Шепетівщини в 1941-1945 роках, нарешті повернуться до ось цих людей не задом, а передом?

...уродженка Лановеччини (Тернопільщина) 89-річна Галина Наконечна, яка нині проживає в місті Шепетівці, перебувала в ОУН. Жінка запам’ятала командира Крем’янецького куреня Південної групи УПА Івана Климишина-«Крука», котрий теж походив із Лановецького району, а саме села Верещаки. Цей курінь складався з трьох сотень (на липень 1943 р. – під кер. Л. Яскевича, «Гамалії», «Петра») і в нашому краї брав участь у здобутті бази загону радянських партизанів ім. Михайлова (кер. – А. Одуха). Після того, як агент НКВС застрелив Івана Климишина в спину, його курінь очолив «Панас». Повстанці під командуванням нового ватажка проривали радянсько-німецький фронт у районі Шепетівки, поширювали тут листівки із закликами боротися за Самостійну Україну.
Чоловік Галини Наконечної в останні роки нацистської окупації теж воював у Південній групі УПА. Як працівник бандерівської Служби безпеки, навідувався й до Шепетівки – мав на меті залучити до повстанців в’язнів із табору для військовополонених. Улітку 1944-го захворів на тиф у Острозькому районі. «На другий день Зелених свят його, важко хворого, енкаведисти прив’язали мотузкою до підводи і потягнули до райцентру. Дорогою селянки виносили молоко, плакали, просили його відпустити. В Острозі чоловіка засудили до смерті. Згодом цей присуд замінили на 25 років каторги», – згадує Галина Наконечна.

Sposterigach пише: Коли шепетівські краєзнавці, дослідники заслуг радянських партизанів і військових у визволенні Шепетівщини в 1941-1945 роках, нарешті повернуться до ось цих людей не задом, а передом?

Вже повертаються, не все зразу. shepetivka.com.ua/novyny/kultura/item/16...ektyvy-rozvytku.html.

судячи з виразу обличчя журналістки Р. Житинської, учасники цього дійства ну дууууже цікаво розповідають...