Шепетівка Енергоінвест хоче забрати водоносні свердловини

ЗОНА

Минуло більше року, відколи в Шепетівці з’явилися концесіонери. Не Остап Бендер, який також називав себе і Кісу Вороб’янінова концесіонерами, а реальні пацани, яким мер-реґіонал Антонюк сплавив два комунальних підприємства міста. Зіц-прєдсєдатєлєм концесіонерів, перепрошуємо, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» призначили Анатолія Миколайовича Пращура.
Не знаємо, випадковість чи ні, але в Шепетівському медичному училищі – колишній (і нинішній) вотчині пана Антонюка – теж є працівники з таким рідкісним прізвищем. Отже, як і у випадку з комунальним ринком, приватними управляючими компаніями і навіть судом присяжних, мер і тут поставив смотрящім керовану людину.
Відповідно до Концесійного договору між Антонюком і Пращуром від 2 грудня 2011 року, об’єктами концесії є цілісні майнові комплекси «Шепетівського підприємства теплових мереж» (у народі «Тепломережі») і «Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства» (в народі «Водоканал»).
Концесійні платежі, передбачені договором, становлять 40083,60 грн. за «Тепломережі» та 32406,93 грн. за «Водоканал» – разом 72 тисячі 490 гривень і 53 копійки.
Таким чином, за два прибраних до своїх рук комунальних підприємства концесіонери платять до міської скарбниці менше 72,5 тис. грн.
Для порівняння нагадаємо, що одна шепетівська родина за місяць платить за воду й тепло в середньому 500 гривень, а таких сімей у Шепетівці кільканадцять тисяч. Отже, разом шепетівчани платять концесіонерам близько 7,25 млн. грн.
Співвідношення 1 : 100 не на нашу користь.
Як відомо, міністр житлово-комунального господарства України Анатолій Близнюк (із донєцкіх) планує зобов’язати нас платити пеню до 300 % за прострочення платежів. Наші ж «інвестори», відповідно до Концесійного договору, за порушення строків внесення концесійних платежів сплачуватимуть пеню з розрахунку 0,1 % від суми концесійного платежу за кожен день прострочування (3 % на місяць).
І знову співвідношення 1 : 100 на користь концесіонерів.
Водночас платежі жителів міста за споживання води й тепла поступають вже не на рахунки комунальних підприємств і не до міського бюджету, а на рахунок ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» – р/р 26007001030667 у комерційному банку Публічне акціонерне товариство «Місто Банк».
Як тут удруге не згадати Остапа Бендера, який казав, що «всю контрабанду дєлают в ґородє Одєссє на Малой Арнаутской уліце»? Адже головний офіс «Місто Банку» знаходиться… Ви не повірите! Такі да, в ґородє Одєссє, правда, на уліце Фонтанская дороґа, 11.
До речі, рудоволосий голова «Місто Банку» Фурсін, який є бізнес-партнером Фірташа, другом Львочкіна, Литвина і Ківалова-підрахуя, перебуває у федеральному розшуку навіть у Російській Федерації.
Нагадаємо, що Дмитро Фірташ – це той олігарх, у якого Янукович та інші реґіониші їдять із рук. А самé прізвище Фірташ, у перекладі з жидівської мови ідиш, означає «чотири кишені». Дуже символічно, бо цей «український» олігарх накрався вже не в одну кишеню...
А зіц-прєдсєдатєль Пращур за 8 місяців доконцесіонувався до того, що просив сесію Шепетівської міської ради від 26 липня 2012 року звільнити ТОВ «Шепетівка-Енергоінвест» від сплати за видачу ордера на виконання земляних робіт (вартість ордера – 200 гривень!).
Прохання щонайменше дивне, бо «Шепетівка Енергоінвест», за визначенням, має бути інвестором, а не жебраком. А виходить як у того недолугого лобуряки з української приказки: «Кінчаймо, батьку, торгувати, бо нема чим здачу давати».
Цікаво, чи горе-інвестор стояв у черзі за омріяним ордером разом із бомжами та малозабезпеченими пільговиками?..
18 грудня 2012 року сесією міської ради, більшість якої контролює мер Антонюк, внесено зміни до Міської програми «Питна вода», на яку передбачено виділити майже 40 млн. грн. із державного та міського бюджетів.
Виникає цілком резонне запитання: якщо «Водоканал» віддано концесіонерам-інвесторам (!), то чому інвестують не вони, а ми з Вами? Бо ж державний і міський бюджети – це наші з Вами гроші.
До чиїх кишень ці гроші потечýть – питання риторичне...

На наступній сесії, через дев’ять днів, мер зробив новорічний подарунок корєшам-концесіонерам, виділивши їм із міського бюджету майже 10 млн. гривень (7435000 грн. із загального та 2146200 грн. зі спеціального фонду) нібито на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Можна подумати, що «Шепетівка Енергоінвест» мало дере за ці послуги з нас – простих споживачів і підприємств.
Але міський бюджет – як пиріг: якщо комусь дістався ласий шматок, то декому доведеться підтягнути ремінці. Цими «деким» виявилися діти, сім’ї з дітьми, малозабезпечені сім’ї, інваліди з дитинства та діти-інваліди, яким, за рішенням тієї ж ХХХІІІ сесії Міської ради, урізали виплату державної допомоги.
Отакі от пироги…

Тож не дивно, що пан Пращур, який ще вчора канючив 200 гривень на ордер, розтринькує чималі кошти для обладнання підходів до свого бункера відеоспостереженням, наче довкола резиденції межигірського параноїка.
На територію заборонено в’їзд автотранспорту, хоча ще за радянських часів на ній облаштовано чимало автостоянок. Тепер вони пустують, а жителям Шепетівки, на кошти яких і жирують концесіонери, доводиться паркувати свої автівки на заболочених чи засніжених узбіччях довкола території ВАТ «Шепетівка Енергоінвест», де автостоянки не облаштовані.
Від кого ховається зіц-прєдсєдатєль, перетворивши територію комунального підприємства на заборонну зону?
Чи може реґіониші, розуміючи, що час відплати наближається, наперед звикають до умов перебування на зоні?...

Тоді стає зрозумілим, чому під час минулих виборів Партія реґіонів найбільшу підтримку отримала саме на зоні. Зокрема в Шепетівській виправній колонії № 98 за партію влади віддали свій голос 68,8 % ув’язнених, а за, прости Господи, тушку Буряка проголосувало ще більше невільників – 77,1 %.
Чому зеки голосують не за партію Юлії Тимошенко, яка в цей момент, як і вони, «на нарах чалітся і пайку хаваєт», а за владну Партію реґіонів і продажного мільярдера?
Відповідь проста як Божий день – Юлію Володимирівну вони не сприймають за свою, бо вона ув’язнена невинно, з політичних мотивів. Перевагу Партії реґіонів віддають, бо її очолює, хоч і зсучений, але зек із кличкою Хам. В особі ж валютної просто тушки Буряка зеки бачать свого майбутнього колєґу. Адже підкуп виборців є кримінальним злочином.
Високий рейтинг на зоні – це своєрідний сигнал і нашому меру-реґіоналу про те, де сáме йому доведеться балотуватись на наступний строк. Бо, як кажуть у такій любій серцю реґіониша Росії, «от тюрьмы да от сумы не зарекайся»…