САМООРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА
- pruduk
-
Автор теми
- Платиновий учасник
-
Менш
Більше
- Дописи: 901
- Подяка отримана: 319
09 жовт. 2020 23:12 - 10 жовт. 2020 12:27 #120829
від pruduk
САМООРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА був створений pruduk
Без повної ліквідації, скажімо, МВС, і створення нової, організації, з оновленими на 90 відсотків кадрами, підрозділами, документообігом тощо - усі розмови про боротьбу з корупцією й тортурами в цій структурі так і залишаться розмовами. Навіть якщо міністр житиме на роботі й не братиме хабарів.
Влада не може бути іншою, ніж суспільство. Адже всі, кого ми називаємо "влада", виросли тут і увібрали в себе культуру нашого соціуму. Їхній відбір, їхній шлях угору відбувався не в Конго або в Гондурасі, а в нашому суспільстві.
Вони керують країною за тією ж моделлю, за якою ми вибудовуємо стосунки один з одним.
Більше того, досвід попередніх 28 років показує, що змінити країну із середини діючої системи - неможливо.
Виникає питання:
Чи є в нас політик, котрий має бажання й таку підтримку народу, щоб знести увесь цей залишок комуністичного режиму і збудувати нову, модерну державу?
Відповідь очевидна. Ні.
І не тому, що наші політики мають якісь особливо погані якості в порівнянні з політиками європейських країн.
Просто за нашими потенційними реформаторами ніхто не стоїть. Ні інтелектуали, ні організовані народні маси, ні команда однодумців, яка може зайняти ключові пости.
Варто розуміти, що правильні реформи викличуть шалений спротив у багатьох людей.
Щоб змінити країну, цей спротив потрібно долати, спираючись на своїх організованих політичних прихильників.
Українські політики цього позбавлені. Наш діяч, який прийшов до влади з найсвітлішими намірами, мусить для взяття влади спиратися на олігархів, і потім розраховуватися за підтримку.
Відсутність справжніх і численних партій - теж наслідок кричущого невміння українців співпрацювати між собою.
Таке невміння є наслідком життя в тоталітарній, однопартійній системі.
Що в підсумку?
1. Тотально неефективна система державного управління й економіки, експлуатує суспільний ресурс, нічого не даючи взамін. Захищаючись, нищить усі спроби її реформувати.
2. Політична система, яка не здатна забезпечити змін, обслуговує неефективну систему держуправління.
3. Люди, які не вміють співпрацювати один з одним. У результаті чого держава сприймається не як спільний механізм для досягнення спільних цілей, а як щось чуже й вороже.
Що робити?
При всіх системних мінусах є політики, які кращі за інших. І за них потрібно голосувати. Мирна й систематична боротьба з нинішньою системою - теж необхідна.
Але це тактика. Стратегія полягає в іншому.
Аби змінити владу, потрібно змінити суспільство.
Це довгий шлях. Але за період президентства Порошенка стало зрозуміло, що іншого в нас немає. Змінюючи президентів, ми маємо водночас змінювати суспільство, яке їх обирає. Тобто нас.
Оскільки наша сучасна влада - це антиеліта, і вона демонструє антимораль, то нам потрібно робити навпаки.
Для початку варто взяти на озброєння три правила, які поділятимуть усі учасники нашої спільноти:
1. Не давати/не брати хабарів.
2. Вчасно й добросовісно виконувати свою роботу.
3. Не намагатися отримати миттєву вигоду, яка зашкодить іншим.
З публічно оголошених принципів починається формування спільноти. На той час, коли нинішня система остаточно прогниє й опиниться в руїнах, ця спільнота має бути достатньо сильною, щоб взяти владу, котра лежатиме під ногами.
В іншому випадку нас чекає доля Сомалі, де держави як такої немає.
Для створення достатньо сильної громадської спільноти для вирішення цих задач необхідно створити громадські структури, які буде сприймати влада, політикум і громади. Щоб з нами рахувались і співпрацювали маємо стати суспільною силою.
Для цього необхідно:
1. Структуруватись. Неформальні об’єднання під назвою “Майдан” зареєструвати, як неприбуткові громадські організації і набути статусу юридичної особи.
2. У себе в населеному пункті зібрати всіх хто підтримує ідею “Зміни в Україні починаються і з змін в нашому місті, районі, селі” у локальне об’єднання з ГО Майдан.
3. На рівні області трансформувати Комітет Майдану і Територіальну раду у спільну структуру, тобто організувати горизонтальну мережу.
4. Організувати співпрацю на рівні області з профспілками, іншими громадськими середовищами. Це означає накласти на мережу Майдану шари відповідних структур і залучити їх первинні осередки до роботи з локальними об’єднаннями.
5. Організувати взаємодію з подібними структурами в Україні з метою створення загально української мережі.
6. Пошук коштів. Збираючи кошти під проекти, які потрібні громаді,залучати гранти скеровані на демократизацію суспільства.
Влада не може бути іншою, ніж суспільство. Адже всі, кого ми називаємо "влада", виросли тут і увібрали в себе культуру нашого соціуму. Їхній відбір, їхній шлях угору відбувався не в Конго або в Гондурасі, а в нашому суспільстві.
Вони керують країною за тією ж моделлю, за якою ми вибудовуємо стосунки один з одним.
Більше того, досвід попередніх 28 років показує, що змінити країну із середини діючої системи - неможливо.
Виникає питання:
Чи є в нас політик, котрий має бажання й таку підтримку народу, щоб знести увесь цей залишок комуністичного режиму і збудувати нову, модерну державу?
Відповідь очевидна. Ні.
І не тому, що наші політики мають якісь особливо погані якості в порівнянні з політиками європейських країн.
Просто за нашими потенційними реформаторами ніхто не стоїть. Ні інтелектуали, ні організовані народні маси, ні команда однодумців, яка може зайняти ключові пости.
Варто розуміти, що правильні реформи викличуть шалений спротив у багатьох людей.
Щоб змінити країну, цей спротив потрібно долати, спираючись на своїх організованих політичних прихильників.
Українські політики цього позбавлені. Наш діяч, який прийшов до влади з найсвітлішими намірами, мусить для взяття влади спиратися на олігархів, і потім розраховуватися за підтримку.
Відсутність справжніх і численних партій - теж наслідок кричущого невміння українців співпрацювати між собою.
Таке невміння є наслідком життя в тоталітарній, однопартійній системі.
Що в підсумку?
1. Тотально неефективна система державного управління й економіки, експлуатує суспільний ресурс, нічого не даючи взамін. Захищаючись, нищить усі спроби її реформувати.
2. Політична система, яка не здатна забезпечити змін, обслуговує неефективну систему держуправління.
3. Люди, які не вміють співпрацювати один з одним. У результаті чого держава сприймається не як спільний механізм для досягнення спільних цілей, а як щось чуже й вороже.
Що робити?
При всіх системних мінусах є політики, які кращі за інших. І за них потрібно голосувати. Мирна й систематична боротьба з нинішньою системою - теж необхідна.
Але це тактика. Стратегія полягає в іншому.
Аби змінити владу, потрібно змінити суспільство.
Це довгий шлях. Але за період президентства Порошенка стало зрозуміло, що іншого в нас немає. Змінюючи президентів, ми маємо водночас змінювати суспільство, яке їх обирає. Тобто нас.
Оскільки наша сучасна влада - це антиеліта, і вона демонструє антимораль, то нам потрібно робити навпаки.
Для початку варто взяти на озброєння три правила, які поділятимуть усі учасники нашої спільноти:
1. Не давати/не брати хабарів.
2. Вчасно й добросовісно виконувати свою роботу.
3. Не намагатися отримати миттєву вигоду, яка зашкодить іншим.
З публічно оголошених принципів починається формування спільноти. На той час, коли нинішня система остаточно прогниє й опиниться в руїнах, ця спільнота має бути достатньо сильною, щоб взяти владу, котра лежатиме під ногами.
В іншому випадку нас чекає доля Сомалі, де держави як такої немає.
Для створення достатньо сильної громадської спільноти для вирішення цих задач необхідно створити громадські структури, які буде сприймати влада, політикум і громади. Щоб з нами рахувались і співпрацювали маємо стати суспільною силою.
Для цього необхідно:
1. Структуруватись. Неформальні об’єднання під назвою “Майдан” зареєструвати, як неприбуткові громадські організації і набути статусу юридичної особи.
2. У себе в населеному пункті зібрати всіх хто підтримує ідею “Зміни в Україні починаються і з змін в нашому місті, районі, селі” у локальне об’єднання з ГО Майдан.
3. На рівні області трансформувати Комітет Майдану і Територіальну раду у спільну структуру, тобто організувати горизонтальну мережу.
4. Організувати співпрацю на рівні області з профспілками, іншими громадськими середовищами. Це означає накласти на мережу Майдану шари відповідних структур і залучити їх первинні осередки до роботи з локальними об’єднаннями.
5. Організувати взаємодію з подібними структурами в Україні з метою створення загально української мережі.
6. Пошук коштів. Збираючи кошти під проекти, які потрібні громаді,залучати гранти скеровані на демократизацію суспільства.
Останнє редагування: 10 жовт. 2020 12:27 ким pruduk.
Ці користувачі подякували: Dj Os
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Dj Os
-
- Адміністратор
-
- Редактор
10 жовт. 2020 18:20 #120831
від Dj Os
Відповідь від Dj Os у темі САМООРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА
Будь які ініціативи розбиваються об рядових жителів, які ведуться на будь яку популістичну дурню аби мізки не включати
Ці користувачі подякували: pruduk
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
Час відкриття сторінки: 0.067 секунд