Аналіз виборів на Хмельниччині

На позачергових виборах народних депутатів України електоральна Хмельниччина не особливо відрізняється від загальних симпатій до політичних партій. У чотирьох із семи одномандатних виборчих округах перемогли кандидати із числа депутатів, обраних у тих же округах, що й у жовтні 2012 року. І хоча конкуренція була гострішою, перемоги їхні стали переконливішими, ніж два роки тому. З-поміж кандидатів-«новачків» найбільш переконливу перемогу здобув хмельницький міський голова Сергій Мельник (округ № 187). На округах № 189 (Красилів) та № 190 (Шепетівка) перемогли відповідно Андрій Шинькович (самовисування) та Роман Мацола (ПАРТІЯ «Блок Петра Порошенка), не пов’язані з територіями округів ні походженням, ні виробничою діяльністю.

З перевагою у неповних сім тисяч голосів над «БЛОКОМ ПЕТРА ПОРОШЕНКА» лідером на Хмельниччині стала партія «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – 26,09 проти 24,8 відсотка. Єдиний з округів, який відносною більшістю виборців проголосував за партійного висуванця – округ із центром у Шепетівці – обрав представника пропрезидентської партії Романа Мацолу. Якщо за нього проголосувало 24 669 виборців, то за його партію – 23 243. І це теж дало партії перше місце в окрузі.

Свої законодавчі кар’єри у Верховній Раді України продовжать Сергій Лабазюк (округ № 188 з центром у Хмельницькому), Віктор Бондар (округ № 191 з центром у Старокостянтинові), Олександр Герега (округ № 192 з центром у Дунаївцях) та Володимир Мельниченко (округ № 193 з центром у Кам’янець-Подільському). Як і в 2012 році, вони дистанціювалися від партій – балотувалися як самовисуванці. До речі, ставши депутатами у 2012 році, вони, крім Сергія Лабазюка, одразу влилися у фракцію Партії регіонів. Наразі ж лише Володимир Мельниченко не має перешкод для входження у парламентський блок нового Президента України: точно не голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.

Тобто, від мажоритарних округів Хмельницька область до парламенту відрядила людей, котрі навряд чи потрапили б у прохідні частини виборчих списків партій, що подолали п’ятивідсотковий поріг. Та й від позачергових парламентських виборів Хмельниччина втратила: по загальнодержавному багатомандатному округу до Верховної Ради VIII cкликання проходять лише двоє кандидатів-списочників – Михайло Гвоздьов («Блок Петра Порошенка», № 53) і Олександр Ксенжук («Народний Фронт», № 36). У Раду VII cкликання за партійними списками від Хмельниччини потрапило четверо депутатів.

Головною технологією, яка забезпечила перемогу кандидатам на мажоритарних округах, стало «засівання» через їхні благодійні фонди. Так, співзасновник мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр К» Олександр Герега, який домігся рекордного в Україні показника на виборах в одномандатних округах (73,86 відсотка при восьми суперниках), весь міжвиборчий період працював із громадами за своєрідним контрактом. Громадська організація «За конкретні справи» стала представником народного депутата у Городоцькому, Дунаєвецькому, Чемеровецькому і Ярмолинецькому районах. Чимало програм із енергозбереження, оновлення матеріальної бази закладів освіти, культури, охорони здоров’я і спорту, підприємств житлокомунгоспу місцеві органи виконавчої влади й самоврядування реалізовували завдяки допомозі цієї організації.

Це викликало заздрість у керівників інших районів: «От би нам депутата з такими ж ресурсами». Тим і пояснюється цільове поширення діяльності громадської організації «За конкретні справи» на райони одномандатного виборчого округу № 189. Цей одномандатний округ із центром у Красилові в умовах суттєвого адмінресурсу в 2012 році більшістю (19,4 відсотка) проголосував за висуванця ВО «Свобода» Ігоря Сабія. А трохи більше як за місяць машини для вивезення сміття, дахи і металопластикові вікна для бюджетних закладів, а також узяті під опіку 365 сімей учасників антитерористичної операції на Донбасі – зробили справу: 38-літній вінничанин, заступник голови ТОВ «Епіцентр К» Андрій Шинькович 18 відсотків голосів активного електорату на окрузі.

«Ми звернулися до всіх кандидатів з пропозицією підписати такий собі соціальний договір. І тільки Андрій Шинькович відгукнувся, відповів згодою співпрацювати над вирішенням списку конкретних проблем нашої громади», - сказав представникові ОПОРИ Михайло Калінін – голова громадської ради у місті Нетішин, що входить до території ОВО № 189.

«Я людина конкретних справ і можу говорити про десятки вирішених проблем у населених пунктах свого виборчого округу», - не раз повторював у ході виборчої кампанії народний депутат України від округу № 191 Віктор Бондар. Ці «конкретні справи» також персоніфіковані не тільки його ім’ям, а й громадською організацією «Розвиток Поділля».

Про конкретні справи красномовно свідчить факт присвоєння Віктору Бондарю звання почесного громадянина Летичева. Під час виборчої кампанії депутати тамтешньої селищної ради, відступивши від частин 2 і 3 статті 3 Закону «Про вибори народних депутатів України» проголосували за таке на користь Віктора Бондаря, порушивши принцип рівного виборчого права. Таким чином депутатові-кандидатові віддячили за нові двері та вікна у бюджетних закладах – за роботу, яку депутат виконав замість місцевої владиу. І хоча у бюлетені за єдиний мандат від 191-го округу фігурувало дев’ятнадцять кандидатів, попри антиагітаційні заходи та наявність технічного кандидата-клона, Віктор Бондар випередив найближчого конкурента на 4,1 відсотка (за двійника Віктора Бондаря проголосувало 4,13 відсотка).

Показовий щодо контакту з виборцями через благодійний фонд округ № 188 (частина обласного центру, Хмельницький та Волочиський адміністративні райони). Благодійний фонд Сергія Лабазюка в особі громадської організації «Завжди поруч» (президент – Віолета Лабазюк) чи не в кожному населеному пункті виборчого округу нагадує про себе малими архітектурними формами. Це виготовлені за одним стандартом металеві павільйончики у місцях зупинок громадського транспорту – автобусів і приміських потягів.


Вони стали об’єктом критики, бо не скрізь узгоджувалися з правилами благоустрою населених пунктів. Ці зупинки – доважок до конкретних справ, здійснених громадською організацією «Завжди поруч» для сільських громад на території округу. До того ж, на імідж депутата Верховної Ради України Сергія Лабазюка позитивно спрацьовувала доволі ефективна діяльність групи компаній VITAGRO (холдинг «Аграрна компанія-2004» і шляхобудівельні підприємства), співзасновником яких Сергій Лабазюк став до обрання у парламент. Внаслідок того кандидат із парламентським мандатом отримав удвічі більше голосів «за», ніж його найближчий конкурент Віктор Коліщак (висунутий партією «Блок Петра Порошенка») – якщо у 2012 році різниця між ними була всього 469 голосів, то цього разу 15 579.

До речі, проти Віктора Коліщака було задіяно технологію кандидата-двійника. І хоча кандидат з ознаками технічності (киянин Артем Коліщак не провадив виборчої діяльності) відтягнув усього 2 229 голосів (2,55 відсотка), від його імені активно поширювалися заяви про зняття кандидатури.

Під час відведеного телеефіру за бюджетні кошти, а також у поширюваних листівках про нібито скасування реєстрації кандидатом фігурувало тільки прізвище Коліщака. Таким чином здійснювалася маніпуляція громадською думкою, яка на кілька відсотків знизила результат. Як показують результати виборів, це зниження не суттєве. Наприклад, різниця між двома Мельниками, що зійшлися на одномандатному окрузі № 187 (місто Хмельницький) ситуативно, не збила виборців з пантелику: за міського голову Сергія Мельника (самовисування) проголосувало 33,75 відсотка тих, хто взяв участь у виборах, а за самовисуванця-комуніста Дмитра Мельника удесятеро менше (3,29 відсотка).