Сірожа взявся до роботи

Минуло всього 8 місяців з часу обрання нового міського голови, за якого проголосувало 2,8 тис з 36 тис. виборців , а розмах бізнесової діяльності нової влади вражає...... Рішення про обслуговування понад 300 багатоповерхових будинків шепетівчан приватними управляючими кампаніями практично вже підготовлено, отже платити за послуги будемо конкретним особам..... Готується чергове рішення щодо передачі шепетівської тепломережі та водоканала в концесію і знову ж таки приватній кампанії , платити теж будемо конкретним особам... Та бажання прихватити все, що погано лежить не дає спокою побратимам міського голови з міської партії регіонів, оплотом якої впродовж років була і залишається шепетівська газконтора, керівник якої, пройшов в депутати міської ради за списками партії регіонів. Отже по порядку. Нещодавно з газконтори до голів газових кооперативів принесли зразки заяв щоб, самі люди відмовились від своєї власності - газових мереж, які споруджували власним коштом і слізно просили міського голову прийняти їх в комунальну власність міста. Що стоїть за цією аферою читайте нижче. Як не дивно саме громадяни є власниками найбільшої і найдорожчої частини активів нафтогазової галузі. Сьогодні досить серйозно на найвищому рівні почали замислюватися про повернення розподільчих газопроводів низького і середнього тиску в управління держави. В Україні протяжність мережі розподільчих газопроводів у кілька разів перевищує довжину магістральних трубопроводів. Якщо газопроводів високого тиску в країні близько 38 тис. км, то довжина газорозподільних мереж малого і середнього тиску- понад 350 тис. км. Починаючи із середини 1970-х років для обслуговування цих мереж ще в тодішній УРСР почали створювати обласні або міські підприємства з газопостачання і газифікації, простіше кажучи- облгази і міськгази. Саме ці підприємства здійснювали і здійснюють досі газопостачання більшості українських споживачів; сьогодні через них відбувається забезпечення газом населення і бюджетної сфери, а також малих і середніх підприємств. Протягом 1994 року державні підприємства з газопостачання і газифікації були перетворені на відкриті акціонерні товариства з газопостачання і газифікації, засновником яких виступив Державний комітет України з нафти і газу- Держкомнафтогаз. У свою чергу, Держкомнафтогаз відповідно до Методики оцінювання вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабміну №717 від 8.09.93 року, затвердив акти оцінки вартості цілісних майнових комплексів зазначених товариств, у яких було визначено перелік держмайна, яке не підлягало приватизації, і розмір їхніх статутних фондів. Потім на виконання п. 18 указу президента України № 699/94 від 26.11.94 року "Про заходи для забезпечення прав громадян на використання майнових сертифікатів" Держкомнафтогаз за актами прийому-передачі передав Фонду держмайна відповідні документи, а також сертифікати на сумарну номінальну вартість акцій відповідних ВАТ для прийняття рішень про їхню приватизацію. Майно ж, що не підлягало приватизації і не увійшло до статутних фондів товариств (горезвісні розподільчі мережі), Фонду держмайна передано не було і залишилося в управлінні засновника- Держкомнафтогазу. Варто зазначити, що багато бізнесменів досить швидко зрозуміли перспективність цього напряму бізнесу. Перша хвиля приватизації обл- і міськгазів прокотилася швидко і практично непомітно для невтаємничених. Новоспечені "газовики" швидко пристосувалися до ринкової економіки. Не даремно ж відомий бізнесмен і газовий діяч Ігор Бакай в одному зі своїх інтерв'ю зауважив, що всі багаті люди "піднялися на газі". Тим часом таке потурання з боку власників облгазів і наближення чергового переділу власності підштовхнули державу до здійснення кроку, спрямованого на впорядкування ринку газу. Власне, так у нашій країні і з'явилася НАК "Нафтогаз України". Було затверджено перелік майна, використовуваного для забезпечення транспортування, зберігання і розподілу нафти, нафтопродуктів і газу, яке не підлягає приватизації і передається новоспеченому нафтогазовому монополісту. Зокрема, до нього увійшли магістральні газопроводи і споруди на них, розподільчі газо- і нафтопроводи і споруди на них, газо- і нафтосховища і транспортні засоби особливого призначення. У свою чергу, відповідно до п. З вищезгаданої постанови Фонд держмайна і Мінекономіки країни прийняли спільний наказ N»1535/104 "Про використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів". Керівники газового монополіста по черзі вже понад десять років намагаються повернути втрачений контроль над сферою розподілу газу по газопроводах малого і середнього тиску. Проте, дотепер це не вдалося жодному керівникуцієїдержкомпанії. Разомзтим, якщо держава найближчим часом не робитиме конкретних кроків з наведення ладу в цьому сегменті, це може загрожувати як економіці країни, так і її енергетичній безпеці. Перші негативні відгуки "господарювання" облгазів на внутрішньому ринку вже очевидні. Найбільш красномовним підтвердженням безгосподарної діяльності нових приватних власників міськ- і облгазів є виконання, а точніше, невиконання узятих на себе інвестиційних зобов'язань з утримання, реконструкції і модернізації ввірених їм газових мереж. За оцінками експертів, ситуація на сьогодні склалася просто загрозлива. Стан газорозподільних мереж характеризується високим ступенем спрацювання, устаткування на більшості розподільчих систем морально і фізично застаріло. Говорити про відповідність тарифів реаліям досить складно. Але не слід забувати, що їх установлює державний орган- Національна комісія регулювання електроенергетики, який апріорі має діяти в інтересах держави та її громадян. Водночас власники і керівники обл- і міськгазів чомусь забувають про те, що левову частку свого заробітку вони одержують від розподілу газу. Причому, за даними експертів, віддавати державі гроші за розподілений газ зовсім не поспішають. Сьогодні обл - і міськгази є останньою ланкою в реалізації газу населенню, бюджетній сфері і підприємствам малого і середнього бізнесу. Плату за газ із споживачів стягують теж вони. Проте багато хто з них використовує отримані кошти на фінансування власних потреб, і вже за залишковим принципом повертає гроші власнику газу. Сьогодні ним виступає ДК "Газ України". Також передбачене угодою відрахування 50% чистого прибутку, отриманого підприємствами від використання газопроводів, на користь держави не відповідає положенням Закону України "Про господарські товариства". Відповідно до ст. 41 цього документа право розподілу чистого прибутку, отриманого ВАТ, належить акціонерам. Більш того, після втрати контролю над більшістю облгазів об'єктивно сьогодні неможливо достовірно розрахувати частину чистого прибутку, отриманого газорозподільним підприємством від користування державним майном. Крім того, існує непевність процедури надання новим об'єктам, побудованим за рахунок державної частини прибутку та амортизаційних відрахувань, статусу об'єктів державної власності. Водночас зафіксовано факти, коли окремі облгази намагалися привласнити об'єкти газових мереж, побудовані за рахунок населення чи недержавних підприємств. Державу фактично позбавили впливу в тих облгазах, в яких у неї залишався контрольний чи великий пакет акцій. Тут фінансово-господарський контроль уже давно здійснюють міноритарні акціонери. Уряд планує протягом нинішнього року передати на баланс НАК "Нафтогаз України" об'єкти державного майна газорозподільних мереж, які перебувають на балансах облгазів. Документ передбачає внесення змін до відповідних законодавчих актів із залученням профільних міністерств і відомств. Розуміючи всю складність процедури та можливість протистояння з боку облгазів, уряд передбачив персональну відповідальність керівництва облгазів за забезпечення передачі на баланс НАКу газорозподільних мереж і необхідної документації. НАК "Нафтогаз України", у свою чергу, має прийняти зазначене майно на свій баланс та укласти з відповідними підприємствами договори про експлуатацію та технічне обслуговування мереж, а також обліку газу та абонентського обслуговування споживачів. Закуповувати ці послуги НАК зможе за тендерною процедурою в одного учасника (відповідного обл- чи міськгазу) без узгодження з Мінекономіки. Таким чином, висновок очевидний. У разі реалізації планів Кабміну НАК "Нафтогаз України" одержує право реалізовувати газ кінцевим споживачам (самостійно або через на 100% контрольовану дочірню структуру). При цьому практично неможливими стають операції з "неврахованим" газом, оскільки всі витрати повністю контролюватимуться з боку "Нафтогазу", отже, відповідальних стає мінімум на порядок менше та всі вони перебувають під контролем держави. При цьому усувається диктат приватних структур на внутрішньому газовому ринку. Цілком очікуваною буде реакція нинішніх власників облгазів, які звикли одержувати дивіденди за рахунок "альтернативних" джерел, а для проформи вимагають підвищення тарифів. Та, по суті, облгази мають виконувати функцію, яка була визначена їм від початку,- технічне обслуговування газової інфраструктури. Тільки в цьому разі можна й потрібно говорити про збільшення тарифу до економічно обгрунтованого рівня. Схема оплати роботи облгазу "від обсягу транспортної роботи", яка існує сьогодні, принципово не відповідає існуючим реаліям, особливо за умов фінансової кризи. Не випадково на початку статті була зазначена протяжність розподільчих газопроводів, оскільки облгаз обслуговує певну кількість труб і, виходячи саме з протяжності, має визначатися тариф на оплату технічних і експлуатаційних послуг газопостачальних підприємств.

Отже, розуміючи те, що майбутні надприбутки шепетівської газконтори залежать від довжини газорозподільчих мереж, які будуть у їх власності, керівництвом газконтори було розроблено схеми поглинання власності газових кооперативів. Суть схеми полягає втому, що після отримання міською радою в комунальну власність газорозподільчих мереж, що належать газовим кооперативам, приватним особам, недержавним підприємствам, ця власність буде передана газканторі, на підставі того, що міська рада не має відповідної інфраструктури для обслуговування цих мереж.

ВІН ПРАЦЮЄ...

вони мішают.Повнааа гармонія.

jaruto;68269 пише: вони мішают.Повнааа гармонія.

Заважають, Ярику! Двійку поставлю...

а хіба в нас є опозиція??? Хто ?

BORECH;68367 пише: а хіба в нас є опозиція??? Хто ?

Де це у Вас?...