Я не маю бажання вступати в дискусію щодо Вашого допису, бо це буде із серії “хай докаже, що в нього немає сина”. Лише кілька реплік.
Цікава логіка:
1. Вчити майбутніх лікарів вона мала право, а самостійно працювати ні. Повторю — з 1991 по 2001 роки Н.І.Сондей працювала в Шепетівському медичному училищі, де вела практичні заняття, в т.ч. і з ортодонтії, тобто вчила медиків як правильно виконувати ті чи інші маніпуляції, яку тактику лікування обрати в тому чи іншому випадку тощо. Більше того, в той період училище проходило державну акредитацію (під час якої перевіряють і рівень фахової підготовки викладачів);
2. Із Вашого допису (а я буду звертатися до Вас на “Ви”, бо на “Ти” звертаються, як правило, до знайомих людей або друзів) я не можу зрозуміти - Ваша заборона на самостійну роботу поширюється лише на Н.Сондей чи, наприклад, і на випускників нашого медичного училища. Адже, наші випускники працюють лікарями. Працюють не лише в державних поліклініках, а, навіть, отримують ліцензії Міністерства охорони здоров'я на медичну практику і, уявіть собі, лікують пацієнтів. А Ви говорите - ні, ні, не можна.
Разом з тим, якщо серйозно.
1) Ви, мабуть, не знаєте, що в Україні не існує такого поняття як середня медична освіта. Відповідно до ст. 30 Закону України “Про освіту” є середня освіта (її здобувають у загальноосвітній школі), професійно-технічна освіта (її здобувають в ПТУ) та вища освіта. Більше того, навіть наше медичне училище має статус вищого навчального закладу.
2) чи маємо ми право займатися ортодонтією? Так маємо. Більше того, на противагу багатьом тим лікарям, які в Шепетівці ставлять пацієнтам брекети, ми маємо ліцензію Міністерства охорони здоров'я не лише на загальну стоматологію, а й на ортодонтію. І, знову ж таки повторюся, в нас при лікуванні кожного ортодонтичного пацієнта працює команда, яка складається із 7 спеціалістів, які мають відповідну медичну спеціалізацію. І такий підхід себе оправдує. Відповідно, ми розпочали підготовку до впровадження такої системи і при терапевтичному, і при ортопедичному лікуванні.
3) останнім часом в інформаційному просторі почастішали спроби дискредитації нашої команди. Так, я розумію, що конкуренція в Шепетівці велика і кожен як може бореться за своє місце під сонцем. Хтось вважає за краще облити брудом свого конкурента, хтось зменшує ціни. Це їхнє право. Час все розставить на свої місця. Ми ж і надалі будемо працювати над тим, щоб покращувати наш сервіс та захищеність наших пацієнтів. Ми вже змогли збільшити гарантії на нашу роботу у двічі (якщо порівнювати із гарантійними термінами встановленими МОЗ), ми і надалі будемо працювати над профілактикою стоматологічних захворювань, вкладати десятки тисяч гривень у навчання наших працівників, відправляти їх на стажування у найкращі стоматологічні клініки України, ми і надалі будемо використовувати лише офіційно дозволені в Україні матеріали та інструменти, більше того лише ті ж них, які легально завезені в Україну.
Чи все в нас вдається? Чи задоволені ми своєю роботою на всі 100%? Ні. Саме тому, ми значний ресурс вкладаємо в організацію зворотнього зв'язку з нашими пацієнтами, яких ми вважаємо партнерами. Кожне їхнє зауваження чи скарга для мене на вагу золота. Адже, не секрет, що лікарі і пацієнти по різному сприймають процес лікування.
Чия тактика конкурентної боротьби переможе? Побачимо. Адже, остаточне рішення завжди приймає ПАЦІЄНТ, коли обирає до якого лікаря чи в яку клініку звернутися за допомогою.
