Дев"яте коло пекла.

Так,саме дев"яте! То у Петрарки їх було сім! Своїх сім,я пройшла за 2016 рік!
Восьме коло почалося перед Новим роком,коли мама впала та поломила ногу в бедрі.
Цілий місяць пекла та болю! Для мене місяць бессонних ночів,аптек та походів до хати цілодобово по мірі потреби!

Нас знайшли бандити шиномонтажника і в лікарні! Так підсилали в ночі до палати якихось типів,але їх гнали чергові медсестри та санітарки. Слідкували за мною,вчиняли засідки.Всього не напишешь тут. Але один випадок проминути не можу.
Вирішила я йти до хати після полуночі. Думала пройду біля терапії по вулиці Миру ,а там друга хата. Мені потрібно було взяти пару подушок.
Я дішла до вулиці Миру без всяких проблем. Але,ледь я повернула на вулицю Миру,як побачила попереду світло фар чорного старого ридвану(джип часів молодості Делона). Я не звернула уваги,але той ридван почав їхати на мене та світити мені в обличчя фарами на повну! В мене в суммочці ,завжди,щось є. Я не дуже злякалася.
Ридван під"їхав до мене досить близько,я почала шукати в сумочці що-небуть,йому ,видно,стало не пособі, він здав назад,розвернувся,потім знову розвернувся та знову став їхати на мене.
Тікати було куди,але було морозно та слизько,світло не горіло в жодній хаті. В одній хаті була відкрита калітка,мабуть хтось помер. Я Вирішила,що буду тікати,в разі чого ,в ту калітку.
Ридван під"їхав небеспечно близько. Я йшла на нього,він здав назад.
Таким чином я пройшла вулицю Миру. Ридван виїхав на дорогу та зупинився: з нього вискочив молодик та швидко побіг в сторону хатів на Митроп. Шептицького, раніше Тургенева. Пробіг повз моєї хати та зупинився біля п"ятого номера. Я дійшла до своєї калітки( 3 номер) , він почав наближатися до мене. Я засунула руку в сумочку,щоби щось дістати,він наполохався та побіг до машини. Я сказала йому,що так буде краще для нас обох,коли він проходив повз мене.
Я прийшла до хати,взяла дві невиликіх подушки та пішла в лікарню до мами.
Йшла я по вулийі В. Котика,але біля водолікарні мене ждала червона машина. Я засунула руку в сумочку,повернула в ворота водолікарні та пішла по протоптані стежині в сторону приймального покою. Мене ніхто не переслідував.
Це лише одненька невеличка історія. Мені робили засідки серед білого дня! Але я ,завжди,щось маю в сумочці, тому не дуже боюсь.Вони ,також ,люди,також,бояться.
Я змушена була в ту ніч до хати ,бо в мами було,ще запалення легенів,їй було погано, я хотіла допомогти.
Мама в мене одна!
Люди! Беріжіть своїх мамочок, це сама рідня душа! Ви для неї весь світ!

Про дев"яте коло пекла буде.

Ооо. Вас уже мафия боится, а говорите беззащитная, несчастная женщина! Интерестно что ж вы там носите в сумочке что бандиты так испугались? Поделитесь, может кому пригодится, в городе как известно разгул преступности.

Та дулю вона там носить.
А так, гарно пише.
Детектив, іті його
З такою уявою можна чудові книжки писати.

Та це хтось прикол тяне

А як там справа з шиномонтажником?

Міф про скажену мега установку розвінчено а далі знову щось нове! Ще скоро буде новий блок бастер Мама та лікарня! Що шиномонтажник і там її знайшов в палаті!

Може якогось кінорежисера підключити?
Непогані короткометражки будуть.

Не дай Бог ,Вам, такого приколу! Коли нас закатує шиномонтажник зі своїми халуями,то не знаю,чи не попадете Ви в такий прикол,чи інші мешканці Шепетівки! То буде повне беззаконня!!!

Як добре будти наївним!