Таких доріг у нас ще не було

ну старконшоссе полатали вже)))

В травні місяці їздив на проводи на Вінничину(Шепетівка-Любар-Комсомольське-Калинівка Вінниця і.т.д) і якщо коротко сказати по вищевказаній трасі то по Хмельницькій обл. і частково Житомирській стан доріг жахливий, хоча трапляються невеликі ділянки де дорога нормальна. Вінницька область мене порадувала якісттю доріг бо від Комсомольського до Вінниці можна сказати Європа, дорога майже ідеальна(дві полоси у обох напрямках, ідеальний асфальт ну і є рідкі невеликі горбочки), а так швидкість скидалася тільки у населених пунктах. Далі довелося звернути на районні дороги і зрештою на сільські - так от усі районні дороги на той час були без ямів і у одному із сіл де частина дорога встеляна камяною бруківкою ями були залатані асфальтом, для мене це був нонсенс. У розмові з місцевими вони нарікають, що хтось з керівництва тримає асфальтний завод тому і такі добрі дороги, мовляв заробляють собі, так і у нас заробляють але якість навіть сотою частиною не дотягується до їхньої. Якщо це повідомлення будуть читати з місцевої газети де Шепетівку по дорогах порівнювали з Ізяславом(хоча там вони на мою думку не гірші) то їм прохання порівняти її з будь яким райцентром Вінничини, але тоді доведеться писати по бездіяльність нашої влади а це їм не під силу.

Чи то при Шпільченку, чи ще при Малькіну в Шепетівці були й гірші дороги. Дєнєг Хмельницькі феодали мабуть не виділяли, а своїх грошей вже тоді небуло.
Їздив по трасам на Хмельницький, Рівне, Житомир до Києва і по сусідніх районих центрах, але таких доріг ніде не бачив. В Шепетівку не хотілось заїжджати...

Може, так і треба?

У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,—
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки,—
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; «Нехай,— каже,—
Може, так і треба».
***
Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого... та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака
Та меншого в пузо —
Аж загуло!.. а той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Та й давай місити
СОН Т.Г.Шевченко