Туристична привабливiсть Шепетiвки
- prokop
- Автор теми
- Новачок
- Дописи: 5
- Подяка отримана: 8
Наприклад:
Капитель - окончание колонны, латина. На французком Chapiteau капитель (окончание, навершие), строительное. Французький термiн легко прочитуеться як "чапiтау".
Е iнший варiянт всiм вiдоме шапiто - головна конструкцiя давнього ярмарку.
Шептал`а, -`ы (сушеные абрикосы или персики, собир.) - читаемо в одному з словникiв росiйськойи мови,
(вiдповiдно прикордонний ярмарок - давнiй логiстичний маршрут пiвденних ласощiв).
Шептун - теж росiйською - знахар, у глухому далекому вiд цiвiлiзацiйи та церкви мiсцi мешкав вiдомий
(вiдома) чаклун.
Шептун - лазутчик, глухе прикордонне положення колись використовувалось, можливо, як мiсце скритого перетину кордону "вiконце Штiрлiца"...
Начебто, шепет - болото литовською! Оце вже дуже застарiле радянське клеймо, у жодному словнику не знаходить пiдтвердження. А поряд з вiдвертим замовчуванням важливостi навiть саморйи пiдозри про Магдебурзьке право, читай ЕС у прадавнi часи, перекручуе рiдну iсторiю геть!
"...Перша згадка про Шепетівку датується 27 червня 1594р. в «Отрывке из кременецких городских и земских книг 1593-1597 гг. хранящихся во Временной комиссии для разбора древних актов» (№449, лист 17). В кінці ХVI ст. Шепетівка належить Андрію Ждярському і входить до Кременецького повіту Волинського воєводства. Друга письмова згадка датована 1 вересня 1594 р. (Архив Юго-Западной России, т.1,46. Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI-ХVІІ вв, 1488-1795 гг, д.241). У ХVІ ст. Шепетівка нічим не відрізнялась від інших волинських містечок. В ньому існувала община, був млин. В 1629 році податки сплачували 128 димів (будинків), а в 1631 році вже 168. Ремісників, об’єднаних у цехи, чоботарів, бочкарів, кушнірів, гончарів налічувалось 22 чоловіки..." - цитата:
www.shepetivka.org.ua/2007/06/16/stornki..._msta_shepetvki.html
shape - польскою - формирование - придание определенной формы, TOPHUS - песчанiк латиною. Але поблизу мiста е поклади гранiту, можливо був карьер песчанiка, треба дослiдити. Бо разом буде "шапетофус", тобто виробництво песчанiка!
ship (polska, latina) - грузити, можливо мiсце погрузки песчанiку? Можливо, мiсцевий гранiт особливий, тому в давнi часи його "помилково" називали песчанiком, наприклад вiн досить м'який, або однотоно сiрий, тому схожий бiльш на песчанiк. Бо останнiй був дуже популярним природним матерiалом у середньовiччi.
sip - (polska) - глоток, ще один варiянт, поблизу селища три топонiми повязани з водою, це Плесна, Лозичнов та Бiлокринична, тобто припустимо, щи Шепетiвка вiд sip - глоток польською.
Шамот, дуже важливий поклад, розробляеться в наш час поряд з мiстом! В усi часи був дефiцитом, - szamotowe - польською... Одна лiтера колись могла легко змiнитись.
Ось лишень декiлька варiянтiв подорожи у крайину ономастики та топонiмики, наук про iмена. Щасливойи дороги всiм!
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- T-S
- Платиновий учасник
- Дописи: 1360
- Подяка отримана: 131
Иллюстрированный путеводитель по юго-западной железной дорогеШепетовка. М. Шепетовка ныне большое промышленное и торговое местечко с населением до 5.000 душ об. пола; оно расположено при реке Гуске, левом притоке р. Цветохи, впадающей в Горынь. В начале XVI века Шепетовка составляла собственность князей Заславских, а когда в 1673 году со смертию князя Александра Заславскаго угас этот древне-русский княжеский род, перешло к князьям Любомирским путем брачнаго союза единственной сестры князя Александра Заславскаго с Иосифом Любомирским. Путем опять таки брачнаго союза княжны Любомирской с князем Павлом Сангушко м. Шепетовка перешло в род Сангушек и, наконец, после выхода княжны Сангушко за графа Потоцкаго, к Потоцким. Ныне м. Шепетовка принадлежит графу I. А. Потоцкому. Из памятников древности в Шепетовке заслуживают внимания две группы курганов, обросших вековыми дубами.
Затем, Шепетовка известна как лечебный пункт. Здесь имеются Шепетовския минеральныя воды и лечебное заведение для пользования таковыми. Вода Шепетовскаго источника железистая; она приобрела известность в промежуток между 1821 и 1836 гг. и к этому времени должно быть отнесено основание существующаго здесь лечебнаго заведения. Лечебный сезон открывается 10 мая и продолжается до 10 августа; имеется дом с 12 отдельными номерами для больных и ванное здание с 15 номерами. Больные принимаются или на полный пансион или помещаются в частных квартирах. В общем требуется около 60 руб. на помощь врачебную, ванны, прислугу, купальное белье и продовольствие. Частная квартира из 2 х комнат и кухни обходится до 12 рублей; в пансионе за комнату платится 10-12 рублей в месяц. Шепетовския минеральныя воды помогают при анемиях, ослаблении после изнурительных болезней, при золотухе, болезнях женских половых органов и проч. В течении сезона устраиваются танцовальные вечера, прогулки в соседние леса пешком и в экипажах.
Шепетовка является центром управления обширными имениями графа I. А. Потоцкаго, которыя как по своим размерам, так и по благоустройству занимают одно из первых месть в юго-западном крае. Все имения эти обнимают собою земельную площадь в 55.128 дес., при чем около 30.000 десятин занимают леса. Из промышленных заведений в имениях находятся: три свеклосахарных завода (Кременчугский, Клембоватский и Шепетовский) и один рафинадный — Шепетовский; три винокуренных (Пузырьковский, Ярумский и Суемецкий), ректификационный при сел. Малых-Пузырьках, стеклянный — в с. Середни и лесопильный — в Шепетовке; далее, в имении находится 25 водяных мельниц, производится выделка кирпича, жжение извести, гонка смолы, дегтя и скипидара, а в Антонинском имении эксплоатируются богатыя залежи торфа. Существующему ныне административному и экономическому устройству имений начало положено полвека тому назад князем Р. Е. Сангушко, дедом нынешняго владельца имений. Владея громадными пространствами земли, кн. Р. Сангушко в 1846 году задумал произвести крупную реформу, а именно уничтожить барщину, заменив полеводство, перейдя от трехпольнаго хозяйства к многопольному с возделыванием в широких размерах сахарной свекловицы. Первая часть задуманной реформы не была осуществлена по разным причинам, вторая-же — осуществилась путем постройки трех сахарных заводов, что в значительной степени способствовало дальнейшему благополучному существованию имений. Кроме полеводства, в имении графа Потоцкаго существуют хорошо поставленное овцеводство. Ныне в имениях содержится около 12 000 тонкорунных овец породы «Негретти». Первым, кто ввел испанских овец в юго-западном крае, был прадед нынешняго владельца кн. Е. И. Сунгушко, который в 1816 году купил в Одессе 1000 штук испанских овец. Наконец, в имении Антонинах имеется большой конский завод, где производителями служат исключительно арабские и полнокровные английские жеребцы.
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- admin
- Адміністратор
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- muko
- Елітний учасник
- Дописи: 231
- Подяка отримана: 37
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Dentist
- Адміністратор
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- prokop
- Автор теми
- Новачок
- Дописи: 5
- Подяка отримана: 8
русск.-церк.-слав. шьпътьникъ «наушник, клеветник», можливо мiсце заслання?
Схiд:
Коми-руський переклад слова "шепта" - колосистий
гырысь шепта сю — колосистая рожь; шепта турун — бот. лисохвост луговой, тобто шепта це назва, можливо, головного продукту в давнi часи.
Татарська мова:
шифа iменник, 1. зцiлення 2. лiки,
шифали пр. целющий,
можливо, це назва мiсцевойi води, перекручена з татарськойi шифа на шипта - шипiта - шепiтi - cлов*янською?
Фауна - риба харiус европейський (р. Лимница), чеп великий (р. Днестр), чеп малий (р. Прут и притоки), веризуб (р. Днестр);
www.travelcarpathians.com/ru/index.php?s=0&m0=7&m1=6&url=80
Шапте – це сiмь по молдавськи! А сiмка це головне магiчне число наших предкiв, означало кiлькiсть теплих мiсяцiв у рiчному циклi, коли можна було займатсь давнiм виробництвом (пасти худобу та вирощувати хлiб). Поряд з мiстом е iнше бiльш давне - Городище, розташоване на горi, можливо, "сiмка" це була назва давньго святилища.
Раша, село побратим:
612310, Кировская область, Кикнурский район, с. Шапта.
Созвучное - дзвоник для дом. худоби (типа шептало, точний термiн не пригадаю), виробляли його там, або ярмарок колись був там великий, та худоба дзiлiнчала дуже, про важливiсть дзвоника дивись тут:
vk.com/wall-31744227?offset=20
Про ставлення деяких авторiв до привабливостi Шепетiвки, думаю, цьогочастний стан не вiдрiзняеться вiд
багатьох iнших, але ми не перстаемо любити свою малу батькiвщину.
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Порву любого
- Старший учасник
- Дописи: 40
- Подяка отримана: 30
Того у нас молдаван Липкань секретар міської ради? Але він максимум на шестьорку дотягує...))))))
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Lego
- Платиновий учасник
Может немного не в тему, но интересно
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- kipiw
- Новачок
- Дописи: 19
- Подяка отримана: 2
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- pavlok
- Адміністратор
- Дописи: 228
- Подяка отримана: 74
Почати з того ж самого вокзалу і станції - велика і відома станція на всю Україну та багато куточків країн СНД.
Є 2 музеї, пам*ятники. Думаю можна ще підібрати цікавих місць. Просто це все не організовано та розкидано по клаптиках. А з цього всього необхідно зробити готовий виріб.
Звичайно, цим мали б займатись чиновники, які отримують за це плату, але якщо не починати самим, то нічого не зміниться.
Пропоную організуватись і зібрати ту інформацію та цікаві місця, які варті уваги гостя Шепетівки, наявні заклади для проживання та інші корисні заклади, які будуть в нагоді туристу.
Проживання:
КІМНАТИ ВІДПОЧИНКУ НА ЗАЛ.ВОКЗАЛІ
На скільки мені відомо на залізничному вокзалі працюють кімнати відпочинку. Хто знає на скільки місць розраховані ці кімнати, які ціни?
ГОТЕЛЬ ЦЕНТРАЛЬНИЙ
Здається половина ще працює...чи вже ні?
Зміни творить кожен з нас! ngokolo.blogspot.com/
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.