Росія перекидає війська до українського кордону й ситуація загрозливіша, ніж у квітні ― зараз на кордоні понад 100 тисяч військових. Ми сподіваємося, що великого вторгнення на українську територію не буде, однак важливо розуміти, як діяти, якщо воно усе ж таки відбудеться.
Давайте розберемося, що ж робити пересічному громадянину у разі початку війни, адже той, хто попереджений – той озброєний.
Отже, теоретично ворожі війська можуть здійснити спробу піхотної, танкової та повітряної атаки. Піхотне та танкове вторгнення не стане несподіванкою, оскільки іноземні війська будуть помічені ще по дорозі до вашого населенного пункту. У цьому разі містяни отримають певні рекомендації, яких варто дослухатися. Однак не варто думати, що у цьому випадку у вас буде багато часу на збори та підготовку до евакуації. Тож бажано заздалегідь подбати про речі першої необхідності, зібрати їх у рюкзак чи сумку.
Українські силовики не дають рекомендацій щодо вмісту цього екстреного набору. Отже, в екстреному наборі на випадок війни повинно бути:
1. Копії важливих документів (паспорт, права та документи на авто й нерухомість), гроші (готівка та картки) у водонепроникній упаковці.
2. Дублікати ключів від будинку та автівки.
3. Карта місцевості, а також викладена у письмовій формі інформація про домовлене місце зустрічі та способі зв’язку з близькими та родичами (домовтесь про це заздалегідь).
4. Засоби зв’язку на отримання інформації (невеличкий радіоприймач, батарейки до нього, мобільний телефон та зарядне до нього).
5. Кілька ліхтарів, запасні батарейки до них, годинник, компас.
6. Багатофункціональний інструмент – в Україні це зазвичай пасатіжи, в ручці яких заховані додаткоі інструменти: лезо ножа, шило, ножиці тощо. Також згодиться невеличка сокира.
7. Сигнальні засоби – свисток, сигнальні ракети.
8. Кілька пакетів для сміття об’ємом у 120 літрів (можуть замінити палатку, якщо розрізати), скотч, синтетичний шнур (близько 20 метрів завдовжки), нитки та голки.
9. Блокнот та олівець.
10. Аптечка першої допомоги: бінти, лейкопластир, вата, йод, ліки від інтоксикації, жарознижувальні, для зняття болю, протиалергенні, а аткож каплі в очі, препарати особистої необхідності – у разі хронічних хвороб. На упаковках необхідно вказувати дози та способи застосування.
11. Одяг: комплект нижньої білизни, шкарпетки, запасні брюки, сорочка та кофта, плащ, шапка, перчатки, шарф, зручне та надійне взуття.
12. Міні-палатка (або спальний мішок), поліуретановий килимок.
13. Засоби гігієни: зубна щітка та паста, мило, рушник, туалетний папір, кілька упаковок одноразовий сухих серветок, кілька носовичків з тканини, вологі серветки.
14. Посуд: котелок, фляга, ложка, чашка.
15. Сірники й запальничка.
16. Запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки, не займає багато місця та довго зберігається, а також запас питної води на 1-2 доби, висококалорійні солодощі, горілка, вино, харчовий спирт, крупи, тушонка.
В разі обстрілу з повітря необхідно правильно обрати укриття та спробуаати не панікувати. Якщо почули звук снаряду та вибух, необхідно негайно лягти на землю – це частково захистить від вибухової хвилі.
Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї чи власній автівці, варто терміново зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямі від будівель та споруд та лягти на землю. Після того, як стихне звук від вибуху першого снаряду, не слід заспокоюватись – необхідно озирнутися та пошукати більш надійне укриття.
Заховатись можна в таких місцях:
– у спеціально обладнаному бомбосховищі (від звичайного ЖЕКівського підвалу
справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (та більше) виходів на поверхню);
– у підземному переході;
– в метро;
– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;
– вздовж високого бордюру чи фундаменту паркану;
– в дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови;
– у смотровій ямі відкритого гаражу чи СТО;
– в каналізаційних люках (також важливо, щоб це була саме каналізація чи водопостачання – ні в якому разі не газова магістраль);
– в ямах-воронках від попередніх обстрілів чи авіаналетів.
не ховатись в під’їзди будь-яких будівель, від багатоповерхівок взагалі слід хоча б на 30-50 метрів. Під різною технікою (під вантажівкою чи автобусом); а також в звичайних підвалах (вони не витримають вибуху, тому є ризик опинитися під завалами). Також неварто стояти під стінами будинків, магазинів тощо – можна отримати серйозні поранення від скла.
У найгіршому випадку – коли в полі зору немає укриття, треба лягти на землю, закрити голову руками. Більшість снарядів та бомб розривається у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тому осколки розлітаються не менш ніж у 30-50 см над поверхнею. Під час обстрілу також необхідно трохи відкрити рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.
Під час надзвичайної ситуації експерти також радять не панікувати та спробувати подумки відволіктися: що-небуть порахувати, спробувати декламувати вірші чи заспівати.
Крім того, варто пам’ятати, що в очікуванні найгіршого завжди залишається шанс на здійснення кращого – страшні чутки про вторгнення та теракти можуть, як це буває зазвичай, виявитися дуже перебільшеними.