Є три показники, за якими можна оцінити роботу міського голови: якість життя мешканців, інвестиційна привабливість міста та його інституційна спроможність.
Якість життя включає якість публічного середовища, безпеку, інфраструктуру, культуру, налагодження системи вивезення сміття, доступність води та всі інші речі, з якими мешканці стикаються щодня.
Інвестиційна привабливість – це здебільшого економічні категорії, які демонструють, наскільки місто є комфортним для інвесторів та підприємців малого і середнього бізнесу, наскільки міська влада захищає їхні інтереси, створює умови і стимули для розвитку.
Інституційна спроможність показує, наскільки муніципалітет здатен вести прозору політику розвитку міста, аби податкові надходження можна було інвестувати у підвищення якості життя. Тут уже йдеться про демократичність, прогнозованість, ефективність використання ресурсів, зрозумілу процедуру формування бюджету, наявність стратегії та програми, містобудівної документації.
Тобто усе те, що дозволяє громаді бачити та розуміти, що саме і для чого робить муніципалітет, а також долучатися до прийняття важливих рішень.
Зараз міські голови здебільшого намагаються робити помітні проекти. Щось таке, що одразу ж впадатиме у вічі мешканцям. Це не завжди є першочергово важливим. Однак мер – політична посада, яку обирають. Тому вони завжди зважатимуть на те, що бачать і думають мешканці, і, як наслідок, вкладатимуть значні ресурси у видимі проекти, жертвуючи стратегічними речами, які дали б ефект лише через кілька років. Наприклад, узятися за оновлення інженерних комунікацій та «закопати в землю» кілька мільйонів гривень – непопулярне рішення, яке не завжди буде зрозумілим мешканцям.
Міський голова – це відповідальність. Це не мета, а засіб, щоб розвинути середовище, де ти живеш.
Ідеальний міський голова – це лідер.
Він має чітке бачення, яким могло би бути місто. Має стратегію: яким чином зробити місто таким, яким він його бачить. Має команду, яка може реалізувати цю стратегію. Має хороші управлінські навички. Діє в межах логіки відкритих систем, долучає мешканців до прийняття рішень.
Такий міський голова не ставить до відома про ті кроки, які робить, а консультується із зацікавленими сторонами.
Кожен мешканець має розуміти, як він може долучитися, і бути впевненим, що його думку запитають.
Ще одне – це готовність слухати і чути, бути доступним.
Такий міський голова неминуче забезпечить прогрес.