Пам'ятні знаки на могилах героїв.

  • Oleksandr
  • Oleksandr аватар Автор теми
  • Елітний учасник
  • Елітний учасник
Більше
08 трав. 2015 15:13 - 09 трав. 2015 15:56 #97892 від Oleksandr
Це історія про два пам'ятники техніки, встановлені у вигляді надгробків. Історія одного з них - легкого танка Т- 70 - така. Восени 1943 року частини Червоної Армії звільняли Лівобережну Україну. У битві за Чернігів в районі Бабланових хуторів 15 вересня був смертельно поранений гвардії майор І.Л. Хайтович - командир 215-го танкового полку 26-ї Севської механізованої бригади 7-го гвардійського Кузбасько-Ніжинського механізованого корпусу. Його бойові товариші перевезли тіло в місто Ніжин і урочисто поховали на центральній вулиці перед будівлею технікуму механізації. Хотіли поставити пам'ятний знак, але не знайшли підходящого. І коли вже були звільнені Чернігів, Житомир і Київ, хтось запропонував встановити Т- 70. Річ у тому, що в боях за звільнення України було підбито велику кількість цих машин. Враховуючи масу недоліків Т- 70, рішенням Ставки вони були виключені зі списків бронетанкової техніки. 24 грудня 1943 року бійці 215-го танкового полку розшукали такий мало постраждалий танк, заварили в моторному відсіку пробоїну, наново пофарбували і буксиром затягнули на могилу свого командира. І тепер він стоїть там, являючись рідкісним зразком радянської бронетанкової техніки. Адже в союзі було збережено приблизно вісім танків Т- 70. В Україні ж тільки два - в Ніжині і Мелітополі.
Інший надгробний пам'ятник - відлитий з бронзи у натуральну величину легковий автомобіль підвищеної прохідності "вілліс". Історія його створення не менш примітна. Вересень 1941 року, німецькі війська підійшли до Києва. На його околиці біля села Південна Борщагівка 68 червоноармійців і робітників-ополченців стримують натиск танків і мотопіхоти. Наказ - протриматися добу, до підходу роти кулеметників і взводу противотанкістів - був виконаний ціною життя усіх бійців. Тільки на наступну ніч жителі села підібрали тіла своїх захисників і таємно поховали у братській могилі. До 15-ї річниці Перемоги на ній був встановлений пам'ятник, але досить безликий. Це був багатотисячний штамп у вигляді радянського солдата в шинелі і касці, з автоматом ППШ в руках. Подібні стоять у нас майже на кожній братській могилі. Йшов час, Київ відбудовувався, почав рости вшир, і на місці села Південна Борщагівка планували побудувати новий житловий масив з такою ж назвою. У 1973 році надгробний пам'ятник ліквідовували. Згадали ж про полеглих напередодні 45-ї річниці Перемоги - в квітні 1990 року було прийнято рішення про відродження пам'ятника. Скульптор Володимир Андрійович Шепелик і художник Микола Іванович Кислий з честю впоралися з поставленим завданням. Вони не стали повертатися до стереотипу, а створили оригінальний твір. Його урочисте відкриття відбулося в липні. Уявіть собі: звільнений Київ, і один, дивом вцілілий в ту суворову осінь 1941 року, солдат приїхав вклонитися праху своїх бойових товаришів. Він, вийшов з "вілліса", сів на бампер, скрутив цигарку, закурив. Замислився старий солдат, згадалися йому і гіркота втрат, і радість перемог. А попереду ще довгі роки війни.
Чи уціліє він в цій кривавій бійні?
Є.Севастьянов.

Сьогодні змінюється ставлення до подій минулої війни і тон святкування Дня Перемоги. Хоча більшість українських науковців застерігають наших політиків, щоб ті були більш делікатними і займалися політикою, а історію залишили історикам.
Війна не оминула жодної сімї. На фронт було відправлено понад 11 тисяч мешканців Шепетівки і району, з війни не повернулися 5216 осіб. А під час звільнення Шепетівщини, бої за яку тривали з січня по березень 1944 року, полягли 4358 воїнів-визволителів. Минає час, вже залишилося дуже мало живих учасників тих подій і скоро лише такі пам’ятники будуть нагадувати про їх подвиг…
Долучення:
Останнє редагування: 09 трав. 2015 15:56 ким Oleksandr.
Ці користувачі подякували: Dj Os

Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.

  • Oleksandr
  • Oleksandr аватар Автор теми
  • Елітний учасник
  • Елітний учасник
Більше
09 трав. 2015 21:59 - 10 трав. 2015 09:42 #97912 від Oleksandr
Це лише частина мешканців Шепетівського району, які загинули, визволяючи Європу. Список з газети Шепетівський вісник від 22 квітня 2010 року. Початок списку був у попередніх номерах, а продовження у наступних.

Гребельний Йосип Семенович, 1922 р.н., с.Велика Медведівка, українець, колгоспник. Мобілізований у 1941 р. Старший сержант, командир відділення. Загинув 25.01.45 р. Похований: м.Будапешт, Угорщина.
Грига Іван Федорович, 1909 р.н., с.Білокриниччя, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 30.01.45 р. Похований: м.Любтен, Німеччина.
Грицай Іван Фомич, 1907 р.н., с.Судилків, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 19.03.45 р. Похований: с.Феррабен, р-н м.Руцібуж Катовіцького воєводства, Польща.
Грицюк Василь Матвійович, 1912 р.н., с.Вербівці, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 01.03.45 р. Похований: с.Малинари Ельблонгського воєводства, Польща.
Грицюк Іван Васильович, 1915 р.н., с.Сульжин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 23.01.45 р. Похований: м.Конін, Польща.
Громов’юк Федір Кирилович, 1912 р.н., с.Пліщин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 26.08.44 р. Похований: м.Пшез, Польща.
Гук Трофим Тихонович, 1907 р.н., с.Пиляї, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Помер від ран 12.02.45 р. Похований: с.Костшин Гожовського воєводства, Польща.
Гуменюк Марія Андріївна, 1925 р.н., с.Михайлючка, українка, селянка. Мобілізована у 1944 р. Рядова, медсестра. Померла від ран 17.04.45 р. Похована: нп.Тепфердорф, Німеччина.
Гунько Іван Тихонович, 1911 р.н., с.Велика Решнівка, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Старший сержант, помічник командира взводу. Помер від ран 01.09.44 р. Похований: с.Звінчіца Жешовського воєводства, Польща.
Гунько Михайло Іванонович, 1909 р.н., с.Судилків, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Помер від ран 08.08.44 р. Похований: с.Смердина Тарнобжегського воєводства, Польща.
Гурський Дмитро Михайлович, 1923 р.н., с.Брикуля, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Сержант, командир відділення. Загинув 07.02.45 р. Похований: м.Бєльсько-Бяла, Польща.
Данильченко Іван Федорович, 1909 р.н., с.Онишківці, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 29.04.45 р. Похований: с.Штольне, Німеччина.
Данюк Василь Федорович, 1908 р.н., с.Судилків, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Молодший сержант, стрілець. Помер від ран 14.06.45 р. Похований: м.Мюль-Розен, Німеччина.
Демидюк Микола Антонович, 1926 р.н., с.Новичі, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 27.04.45 р. Похований: м.Берлін, Німеччина.
Демянюк Тимофій Якович, 1907 р.н., с.Романів, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 13.09.44 р. Похований: с.Доротка Радомського воєводства, Польща.
Денисов Олексій Федорович, 1920 р.н., с.Лавринівці, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Старший сержант, командир обслуги. Загинув 02.01.45 р. Похований: с.Уязд Келецького воєводства, Польща.
Денисюк Андрій Панасович, 1908 р.н., с.Вовківчики, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 18.01.45 р. Похований: с.Петшевіца Краківського воєводства, Польща.
Дехтерук Давид Федорович, 1908 р.н., с.Вербівці, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 01.03.45 р. Похований: с.Млинари Ельблонського воєводства, Польща.
Джеря Василь Федорович, 1926 р.н., с.Судилків, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Сержант, командир відділення. Загинув 06.03.45 р. Похований: м.Лєбус, Німеччина.
Дигодюк Микола Андрійович, 1924 р.н., с.Хутір, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Сержант, командир відділення. Загинув 11.09.45 р. Похований: с.Дроганове Кросненського воєводства, Польща.
Дикун Самійло Кузьмич, 1904 р.н., с.Судилків, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, сапер. Загинув 16.03.45 р. Похований: м.Рацібуж Катовіцького воєводства, Польща.
Дідук Леонід Романович, 1924 р.н., с.Чотирбоки, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Сержант, командир відділення. Загинув 11.02.45 р. Похований: с.Гросс-Цоппельн, Німеччина.
Добровольський Володимир Романович, 1925 р.н., с.Климентовичі, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Єфрейтор, стрілець. Загинув 03.02.45 р. Похований: м.Швейтін, Німеччина.
Драчик Микола Нестерович, 1925 р.н., с.Вовківці, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 27.03.45 р. Похований: м.Нойштадт, Польща.
Дудар Євген Гнатович, 1921 р.н., с.Пліщин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 29.04.45 р. Похований: м.Люббенау, Німеччина.
Дудар Іван Пилипович, 1901 р.н., с.Коськів, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 02.05.45 р. Похований: м.Кіріц, Німеччина.
Дудар Костянтин Степанович, 1912 р.н., с.Хролин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 23.04.45 р. Похований: с.Слобода, Чехословаччина.
Дудар Пилип Якович, 1925 р.н., с.Новичі, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Помер від ран 14.04.45 р. Похований: м.Вальдау, Німеччина.
Дудка Олександр Данилович, 1924 р.н., с.Мокіївці, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Помер від ран 12.02.45 р. Похований: с.Гуменне, Чехословаччина.
Дячук Григорій Калістратович, 1927 р.н., с.Велика Решнівка, українець, селянин. Мобілізований у 1945 р. Рядовий, стрілець. Загинув 04.03.45 р. Похований: м.Млинари Ельблонського воєводства, Польща.
Дячук Іван Данилович, 1922 р.н., с.Траулин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, розвідник. Загинув 27.04.45 р. Похований: с.Моравка, Чехія.
Дячук Кирило Степанович, 1914 р.н., с.Траулин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, кулеметник. Загинув 29.07.44 р. Похований: м.Корчина Кросненського воєводства, Польща.
Ерзак Броніслав Йосипович, 1926 р.н., с.Городище, поляк, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 14.02.45 р. Похований: м.Шведт, Німеччина.
Євич Микола Родіонович, 1910 р.н., с.Новичі, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р. Рядовий, стрілець. Загинув 08.08.44 р. Похований: с.Жендзяновіце Краківського воєводства, Польща.
Жвалюк Олександр Андрійович, 1925 р.н., смт.Гриців, українець, робітник. Мобілізований у 1943 р. Рядовий, розвідник. Загинув 17.01.45 р. Похований: м.Кельце, Польща.

Можливо, хтось знає інші окремі імена з цього списку, або посилання на ресурси з інтернету, на яких зберігаються всі списки відправлених на фронт шепетівчан. Тих, хто загинув і хто повернувся живим.
Вони заслужили на память і шану, щоб раз в рік згадали їх імена...
Останнє редагування: 10 трав. 2015 09:42 ким Oleksandr.
Ці користувачі подякували: Dj Os

Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.

Більше
19 трав. 2015 18:05 - 19 трав. 2015 18:06 #98141 від Sposterigach
Дуже добре, що маєте такий список, але історикам треба (ДЛЯ ОБЄКТИВНОСТІ) і про історію ОУН і УПА на Шепетівщині не забувати:

1. ЦДАГО. – Ф. 96. – Оп. 1. – Спр. 72. – Арк. 5-6 зв. Політичне донесення воєнкома партизанського загону ім. Михайлова Івана Кузовкова для воєнкома об’єднаних партизанських загонів Скубка про бойову діяльність у районі Кременець–Шумськ–Острог–Славута–Шепетівка, укрїнсько-польське протистояння й ставлення до цієї проблеми бандерівців, з інших питань [травень1943 р.]

2. Із повідомлення заступника начальника управління контррозвідки «Смерш» 1-го Українського фронту А. Белянова для секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова про план переміщення підрозділів УПА із Демидівського та Дубенського районів на Київщину через Славутчину й Шепетівщину в квітні 1944 р. (від 11.04.1944 р.) / Літопис УПА. Нова серія. – Т. 4: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ (1943-1959). Книга перша: (1943–1945) / Упоряд. А. Кентій та ін. – Київ–Торонто, 2002. – С. 228-229.

3. ЦДАГО. – Ф. 62. – Оп. 1. – Спр. 1437. – Арк. 41. Шифротелеграма командира 1-го радянського молдавського партизанського з’єднання В. Андреєва, начальника штабу Формусатія для начальника УШПР Т. Строкача і Сологора з розвідданими станом на 5 листопада, в т.ч. про активність УПА в районі Шепетівка–Славута (від 12.11.1943 р.)

4. Зі звіту [шефа штабу Південної групи УПА] про хід та наслідки рейду підрозділів УПА «Кропиви» і «Олега» із Північної Тернопільщини через Шепетівщину, Грицівщину і Старокостянтинівщину в бік Вінниччини та Житомирщини (від 15.11.1943 р.) / Літопис УПА. Нова серія. – Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та запілля. 1943–1944. Документи і матеріали / Упоряд. О. Вовк, І. Павленко. – Київ–Торонто, 1999. – С. 345-347.

5. Із довідки начальника 6-го відділення відділу по боротьбі з бандитизмом НКВС СРСР Грамма про «розробку» бандерівців щодо тактики українських повстанців у північній частині Кам’янець-Подільської області (від 10.12.1943 р.) / Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы в 2 т. Т. 1: 1939–1943 / Под ред. А.Н. Артизова. – Москва, 2012. –.С. 727-728.


ПОВНИЙ СПИСОК ДЖЕРЕЛ, ЯКІ ВЖЕ БУЛИ ВИДАНІ І ЯКІ ЩЕ НЕ БУЛИ ВИДАНІ, ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ І ВСІ ВОНИ СКОРО БУДУТЬ ОПУБЛІКОВАНІ В ОКРЕМІЙ КНИЗІ
Останнє редагування: 19 трав. 2015 18:06 ким Sposterigach.
Ці користувачі подякували: Dj Os

Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.

Час відкриття сторінки: 0.121 секунд
0
репостів
0
репостів