У Києві починається святкування 1025-річниці Хрещення Русі, але був і складний період в історії церкви.
24 лип. 2013 15:23 - 25 лип. 2013 16:45 #86294
від Концепт
Архівні документи свідчать, що православним князем Богушем (Євфимієм) Федоровичем Корецьким, котрий, до слова, був засновником Корецького жіночого монастиря, у 1528 році засновано у Городищі чоловічий монастир.
У 1923 році радянська влада без жодних пояснень закрила Городищенський Свято-Різдво-Богородичний монастир. У добротно обладнаних і доглянутих монахинями приміщеннях спочатку було облаштовано партійну школу, а згодом - педагогічний технікум, партійно-комсомольський санаторій, госпіталь.
У листопаді 1941 року духовне життя у монастирі відновилося. З Бережанської обителі, що на Тернопільщині, сюди прийшли ігуменя з 25 сестрами. Вони заселили три уцілілі від руйнувань кімнати, заходилися дружно обробляти 14 гектарів землі.
Хоча зароблених тяжкою працею послушниць і дрібними подаяннями коштів на утримання споруд не вистачало, приміщення утримувалося належно. Тож влада знову почала зазіхати на святу обитель. Тим паче, що у перші повоєні роки почався новий етап утисків на віруючих.
Найбільшого розвитку обитель досягла наприкінці 50-х років минулого століття, коли у ній жило близько сотні сестер. На молитви й поклоніння сюди йшли віруючі за десятки, а то й сотні кілометрів. Старожили села оповідають, що у престольні соборні свята богослужіння відправляли 4-5 архієреїв. Тоді ж було зроблено капітальний ремонт за кошти всесвітньо відомого лікаря-офтальмолога Філатова.
30 червня 1960 року безбожна влада винесла рішення про закриття монастиря. Спочатку у будівлях облаштували дитячий інтернат, а згодом -психіатричну лікарню.
Відродження Різдво-Богородичного монастиря відбулося 28 січня 1996 року, але на цей раз – як чоловічого. Першим настоятелем монастиря став отець Феодосій (Олександр Миколайович Лукашук), до того він був послушником у Києво-Печерській Лаврі, протодияконом у Хмельницькому кафедральному соборі. Деякі споруди та частина келій тоді ще залишалися за психлікарнею, але ченцям повернули більшу частину монастирських будівель – головний храм Різдва Богородиці, «зимову церкву» Різдва Іоанна Предтечі, перший поверх келій та деякі господарські приміщення. З-під вапняних нашарувань на стінах Різдво-Богородичної церкви та під куполами почали самовідновлюватися (це триває й донині) старовинні фрески середини 18 століття, які у період перебування тут психіатричної лікарні зафарбовували фарбою та вапном. Поступово відновлювалися вигадливі контури колишнього ліплення.
Нехристи у свій час, як могли, познущалися над Божим храмом. Зробивши з дощок другий поверх, там утворили клуб.
Поступово відновлються зруйновані храми та монастирі, але за тисячу років українські священики не мали важливішого завдання, ніж об'єднання українського православ'я та створення єдиної помісної Церкви.
З культових закладів в Шепетівці діяли православна церква, костел, синагога, які на довгий час закрили і залишили на руйнування.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF...96%D0%B2%D0%BA%D0%B0
На відміну від сусідніх міст, дехто намагався переписати багатовікову історію Шепетівки, а відлік почав не з 1619 року, а з 1917. Наслідки виявились жахливими...
shepetivka.com.ua/forums/zahalni-temy/80...alas-stal.html#86272
Постраждали церкви, костели, синагоги і в сусідніх містах. В Славуті початку XX століття було дві православні церкви, три синагоги, костел, кірха (лютеранська). За радянських часів костел Святої Дороти теж піддавався знищенню.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0...B2%D1%83%D1%82%D0%B0
Костел святого Йосипа та монастир лазаритів (Ізяслав)
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81...D0%BB%D0%B0%D0%B2%29
У 1934 році заборонено діяльність парафії, а секуляризовану будівлю костелу Святого Йосипа перетворено на склад для військових потреб.
Костел було піддано розграбуванню і знищенню: живопис, різьба, костельне начиння, скульптура, меблі, орган тощо, були втрачені назавжди.
Під час Другої світової війни богослужіння в костелі поновлено. Віряни відвідували святиню протягом ще кількох повоєнних років, доки костел знову не закрили. Тоді будівлю цілого монастирського комплексу використовувано як склади військового майна. Головний портал знищено внаслідок влаштування заїзду для вантажівок безпосередньо до нави. Потім знищено шатро над південною вежею костелу. Тим часом завалився костельний дах.
Як і Городищенський Свято-Різдво-Богородичний монастир Ізяславський костел святого Йосипа ремонтується і відроджується. Поступово відроджують свої храми і греко-католики. У Криму були закриті всі мечеті, зараз мусульмани їх відроджують.
На першому фото монастир до того, як «пролетарські будівничі» в 1920-х роках завдали цій святині непоправної шкоди. Чотири наступних фото зробив в 2006 році. Багато людей заплатили дорогу ціну за ці фото...
Інші фото з сайту монастиря.
shepetivka-orthodox.org.ua/index.php
У Києві починається святкування 1025-річниці Хрещення Русі, але був і складний період в історії церкви. був створений Концепт
Архівні документи свідчать, що православним князем Богушем (Євфимієм) Федоровичем Корецьким, котрий, до слова, був засновником Корецького жіночого монастиря, у 1528 році засновано у Городищі чоловічий монастир.
У 1923 році радянська влада без жодних пояснень закрила Городищенський Свято-Різдво-Богородичний монастир. У добротно обладнаних і доглянутих монахинями приміщеннях спочатку було облаштовано партійну школу, а згодом - педагогічний технікум, партійно-комсомольський санаторій, госпіталь.
У листопаді 1941 року духовне життя у монастирі відновилося. З Бережанської обителі, що на Тернопільщині, сюди прийшли ігуменя з 25 сестрами. Вони заселили три уцілілі від руйнувань кімнати, заходилися дружно обробляти 14 гектарів землі.
Хоча зароблених тяжкою працею послушниць і дрібними подаяннями коштів на утримання споруд не вистачало, приміщення утримувалося належно. Тож влада знову почала зазіхати на святу обитель. Тим паче, що у перші повоєні роки почався новий етап утисків на віруючих.
Найбільшого розвитку обитель досягла наприкінці 50-х років минулого століття, коли у ній жило близько сотні сестер. На молитви й поклоніння сюди йшли віруючі за десятки, а то й сотні кілометрів. Старожили села оповідають, що у престольні соборні свята богослужіння відправляли 4-5 архієреїв. Тоді ж було зроблено капітальний ремонт за кошти всесвітньо відомого лікаря-офтальмолога Філатова.
30 червня 1960 року безбожна влада винесла рішення про закриття монастиря. Спочатку у будівлях облаштували дитячий інтернат, а згодом -психіатричну лікарню.
Відродження Різдво-Богородичного монастиря відбулося 28 січня 1996 року, але на цей раз – як чоловічого. Першим настоятелем монастиря став отець Феодосій (Олександр Миколайович Лукашук), до того він був послушником у Києво-Печерській Лаврі, протодияконом у Хмельницькому кафедральному соборі. Деякі споруди та частина келій тоді ще залишалися за психлікарнею, але ченцям повернули більшу частину монастирських будівель – головний храм Різдва Богородиці, «зимову церкву» Різдва Іоанна Предтечі, перший поверх келій та деякі господарські приміщення. З-під вапняних нашарувань на стінах Різдво-Богородичної церкви та під куполами почали самовідновлюватися (це триває й донині) старовинні фрески середини 18 століття, які у період перебування тут психіатричної лікарні зафарбовували фарбою та вапном. Поступово відновлювалися вигадливі контури колишнього ліплення.
Нехристи у свій час, як могли, познущалися над Божим храмом. Зробивши з дощок другий поверх, там утворили клуб.
Поступово відновлються зруйновані храми та монастирі, але за тисячу років українські священики не мали важливішого завдання, ніж об'єднання українського православ'я та створення єдиної помісної Церкви.
З культових закладів в Шепетівці діяли православна церква, костел, синагога, які на довгий час закрили і залишили на руйнування.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF...96%D0%B2%D0%BA%D0%B0
На відміну від сусідніх міст, дехто намагався переписати багатовікову історію Шепетівки, а відлік почав не з 1619 року, а з 1917. Наслідки виявились жахливими...
shepetivka.com.ua/forums/zahalni-temy/80...alas-stal.html#86272
Постраждали церкви, костели, синагоги і в сусідніх містах. В Славуті початку XX століття було дві православні церкви, три синагоги, костел, кірха (лютеранська). За радянських часів костел Святої Дороти теж піддавався знищенню.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0...B2%D1%83%D1%82%D0%B0
Костел святого Йосипа та монастир лазаритів (Ізяслав)
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81...D0%BB%D0%B0%D0%B2%29
У 1934 році заборонено діяльність парафії, а секуляризовану будівлю костелу Святого Йосипа перетворено на склад для військових потреб.
Костел було піддано розграбуванню і знищенню: живопис, різьба, костельне начиння, скульптура, меблі, орган тощо, були втрачені назавжди.
Під час Другої світової війни богослужіння в костелі поновлено. Віряни відвідували святиню протягом ще кількох повоєнних років, доки костел знову не закрили. Тоді будівлю цілого монастирського комплексу використовувано як склади військового майна. Головний портал знищено внаслідок влаштування заїзду для вантажівок безпосередньо до нави. Потім знищено шатро над південною вежею костелу. Тим часом завалився костельний дах.
Як і Городищенський Свято-Різдво-Богородичний монастир Ізяславський костел святого Йосипа ремонтується і відроджується. Поступово відроджують свої храми і греко-католики. У Криму були закриті всі мечеті, зараз мусульмани їх відроджують.
На першому фото монастир до того, як «пролетарські будівничі» в 1920-х роках завдали цій святині непоправної шкоди. Чотири наступних фото зробив в 2006 році. Багато людей заплатили дорогу ціну за ці фото...
Інші фото з сайту монастиря.
shepetivka-orthodox.org.ua/index.php
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
24 лип. 2013 15:30 #86295
від Dentist
Відповідь від Dentist у темі У Києві починається святкування 1025-річниці Хрещення Русі, але був і складний період в історії церкви.
скільки буд. матеріалу в нікуди...
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
Час відкриття сторінки: 0.105 секунд