Садівники і дачники ніколи не забувають про біленні стовбурів плодових дерев. Ця традиція - стара як світ. Роблять це в першу чергу не для краси, а для захисту від деревних шкідників. Для побілки традиційно застосовували гашене вапно. Як кажуть, «дешево і сердито». Але вапном доводилося покривати стовбур двічі, щоб забезпечити потрібну товщину покриття. Зараз же застосовуються нові склади. Потрібно голови гавнецом білити в столиці бо вони зі смітників виняті! Декомунізували придурки !
Декомунізатори шо тут поганого!
Термін «комунізм» часто асоціюється з конкретними політичними партіями, але по своїй суті, комунізм — це ідеологія економічної рівності, яка, на думку її прибічників, має досягатись через усунення приватної власності.
Найвідоміше обґрунтування комунізму викладене Карлом Марксом, який зосередився на ідеї, що нерівність і гніт виникли в результаті капіталізму. При капіталізмі приватні підприємці та корпорації володіють всіма заводами, обладнанням та іншими ресурсами — так званими «засобами виробництва». Згідно з комуністичною доктриною, ці власники експлуатують працівників, які змушені продавати свою працю за заробітну плату.
Відповідно до ідеалів комунізму, робочий клас, або «пролетаріат», повинен піднятись проти капіталістичних власників, або «буржуазії», і заснувати нове суспільство без приватної власності, економічних класів та статків.
Комунізм відрізняється від соціалізму, хоча вони мають дещо спільне. Обидві філософії виступають за економічну рівність та державну власність на різні товари і послуги. Тим не менш, соціалізм, як правило, функціонує в рамках існуючих демократичних структур капіталістичних країн. Майже всі капіталістичні країни мають деякі соціалістичні ознаки, такі як державні школи і програми соціального забезпечення.
Натомість комуністи стверджують, що капіталістичні економічні та політичні системи повинні бути повністю повалені революційним шляхом.
Як показує історія, такі комуністичні революції ніколи не закінчувались досягненням бажаної утопічної рівності. Комуністична теорія передбачає, що після пролетарської революції спеціальні лідери повинні тимчасово взяти під контроль державу, ведучи її до остаточного «істинно» комуністичного суспільства. Передбачалось, що уряди Радянського Союзу, комуністичного Китаю та Куби були тимчасовими. Але на практиці такі «тимчасові» уряди надовго затримувались при владі, часто піддаючи своїх громадян авторитарному контролю.
Комуністична ідеологія стверджує, що такі революції повинні поширюватись по всьому світу, а не обмежуватись лише окремими країнами. Це допомагає пояснити історичну ворожнечу між капіталістичними і комуністичними країнами — зокрема, довгу Холодну війну між Сполученими Штатами та Радянським Союзом.
ПІДТРИМАЙ «МИНУЛЕ ЖИТТЯ»!
Автор теми
