Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – зараз українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме бля та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище «істінно рускоє». Як же бути свідомому патріотові?
Наш народ, слава Богу, має доробок І в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є.
Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська.
Матюки москалів – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.
Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської.
Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов.
Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері!, насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку!, поцілуй собаку в сраку!, йди ти в сраку!, щоб ти всрався!
Якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун.
Матеріальні збитки підсумовуються виразом собаці під хвіст.
Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімна з’їж!
Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу-матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!
Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів типу к чорту, к бісу, під три чорти.
Лайливі вирази:
А добра б тобі не було…
Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
Ти нечиста сило…
А щоб твоєю мордою просо молотили…
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
А щоби твоя срака по шву розійшлася…
А щоб ти щастя не знав…
А щоб ти луснув…
А щоб тобі заціпило…
А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
А щоб тобі заклало…
А щоб ти не діждав…
А щоб тебе грім побив…
А щоб йому голова облізла…
А бодай тебе чорти вхопили…
А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
А щоб ти падло дристало та й дристало…
А шоб тебе колька сколола…
А щоб тобі рачки лазити…
А щоб ви згинули…
А щоб ти скис!
А щоб ти сказився!…
Стара кляча…
Дідька лисого тобі дам…
Сто чортів в печінку…
Іди до бісової матері…
Бісовий син…
Вражий син…
Вражі діти…
Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
Матері твоїй ковінька…
Дам по макітрі…
Бісова душа…
Підла душа…
Хай вам грець…
Просто вирази:
A, cобача кров!
Дідька лисого…
Дідько б його взяв (вхопив)!
Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
За патли та в пику (потилицю)…
Морда — хоч пацюків бий…
Морда — що й возом не об’їдеш…
Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)
Тю (тьху), на тебе!
Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
Тиць моя радість…
Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті! Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!
Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!