Тезка Шепетівки
- Ikke
- Автор теми
- Учасник-експерт
Ось ссилка на клона: www.geographic.org/geographic_names/name...66&fid=5537&c=russia
Правда ніде не знаходжу, чи вона ще досі існує, але принаймні колись існувала. І так, як вона лежить недалеко від Балтійського моря, шо практично являється Атлантичним океаном, на мене напав сумнів, шо не про нашу писали Ільф з Петровим (якщо взагалі не із-за милозвучності назву вибрали).
«Ну его к чёрту! — с неожиданной злостью сказал Остап.— Всё это выдумка, нет никакого Рио-де-Жанейро, и Америки нет, и Европы нет, ничего нет. И вообще последний город — это Шепетовка, о которую разбиваются волны Атлантического океана.» (И. Ильф, Е. Петров «Золотой телёнок»)
Ваші думки?
Эффективность разговора обратно пропорциональна затраченному на него времени
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- admin
- Адміністратор
Щодо вашої теорії на рахунок висловлювання Остапа Бендера, то гадаю це цілком можливо.
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Demchuk
- Платиновий учасник
- Дописи: 379
- Подяка отримана: 35
[SIGPIC][/SIGPIC]
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- T-S
- Платиновий учасник
- Дописи: 1360
- Подяка отримана: 131
Адміне, вчіть історію. Коли був написаний «Золотой телёнок», а коли з"явилась Калінінградська область? І куди в 1946 році дівся Кенігберг?admin пише: За цю Шепетівку не знав, дякую. Здається є ще селище в московській області в Россії.
Щодо вашої теорії на рахунок висловлювання Остапа Бендера, то гадаю це цілком можливо.
Та й Ільф з Петровим родом із Одеси були.
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- admin
- Адміністратор
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Lego
- Платиновий учасник
Но как-то не задумывался над ее происхождением...
Тем более что судя по снимкам из космоса это маленькая деревня на пару десятков дворов
Да и до берега не близко...
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- admin
- Адміністратор
Содержание
1 История
2 Название
3 Динамика численности населения
4 Примечания
5 Ссылки
[править]История
Время возникновения деревни неизвестно; находясь практически на границе княжества Феодоро, она, скорее всего, как и соседняя Биюк-Сюйрень входила в его состав, то есть, было христианским селом. После падения Феодоро в 1475 году деревню включили в состав Мангупского кадылыка Кефинского эялета Османской империи[2]. Письменно упоминается в кадиаскерском (судебном) деле 1704 года о земельной тяжбе с неким Ильяс-Мурзой[3]. В Крымское ханство деревня входила всего около 9 лет: от обретения ханством независимости в 1774 году до присоединения к России в 1783 году. В 1778 году христианское население Крыма, в том числе из Боркоя, было выселено в Приазовье и после этого деревня надолго опустела: на картах 1817 и 1842 годов обозначена как пустующая. В «Списке населённых мест Таврической губернии по сведениям 1864 г.» (по результатам VIII ревизии 1864 года) в состоящей из татарской общины и владельческих дач, деревне Боркой было 5 дворов и 26 жителей (на карте 1865 года также записано 5 дворов[4]). В «Памятной книге Таврической губернии 1889г» по результатам Х ревизии 1887 года, Баркой не упомянут[5], а на крте 1889 года деревня присутствует и записано те же 5 дворов[6].
Окрестные земли ещё в конце XVIII века, как пустующие, были переданы во владение генерал-майору Н. А. Говорову[7] — 1 185 десятин (в основном лес и неудобья — виноградника 30, садов 50 и пашни 160 десятин)[8]. В конце XIX — начале XX века наследники генерала распродавали угодья под дачии и участки пользовались спросом, как место с здоровым климатом[9]. В Статистическом справочннике Таврической губернии 1915 года отмечена просто деревня Баркой Каралезской волости[10].
На 1926 год, по новому административному делению, Баркой отнесли к Бахчисарайскому району, а само село было приписано к Биюк-Каралезскому сельсовету[11].
С 1930 года Административно входило в Куйбышевский район[12].В 1960 году, в связи с присвоением селу Куйбышево статуса ПГТ[13], село, переподчинили Куйбышевскому поссовету, а в 1962 году Куйбышевский район присоединили к Бахчисарайскому[14]. Официально из списков сёл исключено 17 февраля 1987 года[15].
[править]Название
Историческое название села — Боркой. Слово бор с крымскотатарского языка переводится как «мел», а с турецкого как «целина». Какое именно из значений отражено в названии села, точно не известно. Второй компонент названия кой означает на крымскотатарском «село». В некоторых русскоязычных документах употреблялось искажённое название Баркой, возникшее при записи на слух из-за одинакового произношения в русском языке безударных о и а[16].
[править]Динамика численности населения
1926 год — 73 чел. (57 крымских татар, 15 русских)
1939 год — 87 чел.
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Alois
- Платиновий учасник
- Дописи: 1035
- Подяка отримана: 77
Ikke пише: Недавно я натрапила на ше одну Шепетівку, в Росії, Калінінградській області, і тепер мені цікаво чи я одна така незнаюча була.
Ось ссилка на клона: www.geographic.org/geographic_names/name...66&fid=5537&c=russia
Правда ніде не знаходжу, чи вона ще досі існує, але принаймні колись існувала. І так, як вона лежить недалеко від Балтійського моря, шо практично являється Атлантичним океаном, на мене напав сумнів, шо не про нашу писали Ільф з Петровим (якщо взагалі не із-за милозвучності назву вибрали).
«Ну его к чёрту! — с неожиданной злостью сказал Остап.— Всё это выдумка, нет никакого Рио-де-Жанейро, и Америки нет, и Европы нет, ничего нет. И вообще последний город — это Шепетовка, о которую разбиваются волны Атлантического океана.» (И. Ильф, Е. Петров «Золотой телёнок»)
"Золотой телёнок" писався в 1930 році, коли навіть Калінінград ще називався Кьоніґсберґом, тим більше дрібні німецькі (прусські) містечка не могли мати слолв’янське звучання. А асоціація Шепетівки з Атлантикою у авторів роману була зумовлена тим, що у міжвоєнний період (між світовими війнами) в нашому, прикордонному на той час, місті була митниця, а в Острозі - вже Польща. Отже, пройшовши Шепетівську митницю, совєтскій ґражданін міг вільно рухатись до Атлантичного океану, а там і до Ріо-де-Жанейро - рукою подати...
Не бійся!
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- vbnm
- Новачок
- Дописи: 2
- Подяка отримана: 2
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.
- Відвідувач
Будь-ласка, Увійти або Зареєструйтесь, щоб приєднатись до розмови.