У радянському футболі було багато яскравих нападників, на яких народ валом валив на стадіони. У 80-ті роки в Києві ходили «на Блохіна», в Тбілісі - «на Шенгелія», в Ташкенті - «на Якубик», в Дніпропетровську - «на Протасова», в Ростові - «на Андрєєва». Уболівальники столиці Білорусії йшли «на Кондратьєва», відзначився в ту пору в мінському «Динамо». Самобутній форвард, згодом переступив рубіж у 100 голів і увійшов в символічний «Клуб Григорія Федотова», залишив свій слід і в Україні. У чемпіонаті СРСР він захищав кольори «Чорноморця», а в українській історії встиг пограти в Шепетівському «Темпі».
28 січня — 3 лютого преса «міста корчагінської слави» писала про постійного відвідувача смітника на вул. Карла Маркса (газ. «Шепетівський вісник»), відмову більшості депутатів міськради голосувати за вшанування героїв Крут (газ. «День за днем») та підвищення пенсій у перший місяць поточного року (газ. «Шепетівка»)
Здавалося б, усе дуже просто, але тим не менше поняття про красу людини, точного формулювання не має, так як кожний з нас під красою розуміє щось своє, особливе, часом не зрозуміле іншим. Так, наприклад, у кожної національності існує свій певний еталон краси, крім того, в будь-якій країні є таке поняття як «модельна зовнішність», хоча в реальному житті довгоногі красуні подобаються далеко не всім. Також краса людини з точки зору лікаря, художника, письменника, спортсмена і т. д. безумовно буде відрізнятися. Знайти істину в такому непростому питанні неможливо, але можна розглянути так звані види краси людини, які складають єдине ціле, і які є критеріями її оцінки.