Український інститут національної пам’яті пропонує перейменувати 4 села на Шепетівщині
Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дослідила відповідність назв населених пунктів Хмельниччини до норм закону про декомунізацію. Фахівці виявили ще 11 топонімів, що потребують перейменування. Про це зазначається у висновках експертної комісії УІНП.
Державний архів Хмельниччини опублікував унікальну карту Шепетівки
У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається цікавий документ – план села Шепетівка від 1867 року. На мапі відображено структуру поселення, вулиці, забудову та земельні межі того часу.
Найнебезпечніший був політ до Шепетівки: у 1911 році над Хмельниччиною вперше злетів аероплан
15 вересня 1911 року мешканці Проскурова (Хмельницького) стали свідками події, яка увійшла в історію міста та всього Поділля. Саме того дня над містом уперше пролетів і здійснив посадку літальний апарат – аероплан "Farman IV" під керуванням графа-авіатора Емануеля Малинського.
Посівна на конях, відновлення роботи заводу та фабрики: Хмельниччина після звільнення навесні 1944 року
Вигнання "гітлерівських" військ на Хмельниччині розпочалося у 1944 році. Необхідно було повертатися до мирної праці, відбудовувати знищені війною промислові підприємства та розорені села. Тоді активно включились у відбудову жителі Кам’янця-Подільського, Проскурова та Шепетівки.
Казачі полки у Шепетівці: чому росія приховує цю історію
Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки". Йдеться там і про Шепетівку.
Шепетівські студенти відкрили сезон історичних квестів у Шепетівці
Із настанням по-справжньому теплої весняної погоди і настала пора для проведення екскурсій під відкритим небом. Тож вже традиційно працівники Музею пропаганди організували історичний квест «Відома й невідома Шепетівка».
«Під руки взяли, з роздягальні витягують. Два міліціонери!»: спогади гравця шепетівського «Темпа»
Часто доля підкидає нам такі сюрпризи, у які навіть складно повірити. Юрій Романов у 25 років влаштувався вчителем фізкультури в одну із шкіл на Хмельниччині. Про великий футбол він і не мріяв. Зате невдовзі зустрів іншого мрійника – Джумбера Нішніанідзе, котрий будував у Шепетівці амбітний проект. Разом із Темпом обидва подолали шлях від змагань серед колективів фізкультури до Вищої ліги.
Повстання селян Шепетівської округи у 1930 році
У 1930 р. мешканці Плужного підняли повстання проти більшовиків, яке поширилося на довколишні села та райони й було придушене військами ОДПУ. Напередодні бюро Шепетівського окружкому КП(б)У ухвалило рішення про закриття церкви в селі та виселення селянських сімей. Але незабаром на вимогу громади церковну будівлю повернули.
У Шепетівці нагадали як з'явилась будівля Музею пропаганди
Сьогодні з нагоди відзначення Дня пам’яток історії та культури України, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року №. 1062/99, працівники Музею пропаганди вирішили ознайомити з історією пам’ятки архітектури місцевого значення у Шепетівці.
"Там земля три дні ворушилась": спогади дочки закатованого в Шепетівці
Сьогодні, 11 квітня, відзначають Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. З цієї нагоди Музей пропаганди опублікував спогади мешканців Шепетівщини про діяльність подібних таборів на теренах нашого краю.