Українці не прагнуть до модернізації країни

Ми вже спостерігали  в 2004, коли політика мільйонерів, що повалила  мільярдерів, не привела ні до чого ...

Чому так сталося?

Для сучасного українця відмінною рисою є відсутність віри в можливість довгострокових інвестицій  у власній країні - будь-це  вкладення в основні фонди або власні мізки.

Нові українці нічого не будують на своїй землі. Мова не про стадіони. Будівництво стадіонів - феномен, не вписується ні в яку концепцію. Нові українці не будують університетів і не запрошують професорів Гарварду. Вони будують стадіони, купують гравців "Челсі" і вкладають в закордонні університети з гучними назвами.

За десятиліття морально-ідеологічного свавілля обидва  психологічних типи - жирні і худі коти - втратили глибину розуміння того, навіщо ж все це потрібно.

Адже навіть знамените Межигір'я не належить безпосередньо президенту – ним  володіють підставні офшорні фірми. Янукович розуміє - благополуччя не вічне, і навіть бажання жити в розкоші  не змогло переважити  над  головним з комплексів - страхом.

Більшість з нас, що пережили, як мінімум, одне  відбирання власності і заощадень на початку 90-х, боїться інвестувати у вітчизняну фінансову систему і, представилася б йому така можливість, вкладав би гроші в нерухомість за кордоном.

Україна залишиться і, мабуть, назавжди залишиться сировинною базою. Одержувачем  ж усіх досягнень  стане новий офшор- чи то  Кіпр, чи то Лазурний берег.

Проте в даному випадку вираз "риба  гниє з голови" не зовсім доречний. Адже, як ми вже розібралися, різниця між нами - тільки в одному ...жирний чи худий!

У одного з цих нових українців, в того, хто виявився останньою  ланкою "харчового ланцюжка", зовсім відсутнє почуття  власності.

Адже у нашого співвітчизника немає відчуття, що те, що крадуть у нього перед  носом, належить йому. Належить йому по праву. Так само, як громадянин колись проданої росіянами Аляски може тепер претендувати  на частку від продажу корисних копалин, що добуваються з надр його країни.

Нагадаю, що починаючи з 1990 року, за статистикою неурядової організації Tax Justice Network, з української  економіки в офшори виведено $ 167 мільярдів. Україна в рейтингу "витоку" капіталів знаходиться на дев'ятому місці в світі.

На другому місці - Росія, з якої з 1990 року пішло близько трильйона доларів.

Приблизно така сума знадобилася Західній Німеччині, щоб відновити зруйновану за роки радянської окупації свою східну половину. Стільки ж, за оцінками аналітиків, знадобиться Південній Кореї на відновлення економіки КНДР, коли там, нарешті, впаде диктаторський режим.