<strong>Ось знову загриміли гармати,</strong><br /><strong>І танки зминають пшеницю на лану,</strong><br /><strong>І знову плаче і журиться мати</strong><br /><strong>Коли їй син зібрався на війну.</strong><br /> <br /><strong>І тут ні сліз, ні відчаю не треба,</strong><br /><strong>І тут не треба страху і ниття –</strong><br /><strong>Живе лиш той, хто не живе для себе,</strong><br /><strong>Хто для других виборює життя…</strong>
