Чому трієчники, не рідко,більш успішні відмінників?

З початку 90- х років в нашій країні склалося враження, що дитина  яка прагне до знань і  бере активну участь в олімпіадах стає згодом , на думку суспільства , вчителем - невдахою , бідним інженером або жебраком ученим.

 Пояснення цьому просте - важливі не просто знання , а вміння їх застосовувати.

 Окрім того, потрібно  вміти правильно розподіляти час і витрачати його на що-небудь корисне.

Отже , збірний образ трієчника - хулігана - це дитина яка отримує  максимально можливий  результат з мінімальними затратами часу і сил, але з високий ККД. Він не отримує  повної  інформації , а використовує  ту , що має. Він пробивається не за рахунок знань , а за рахунок використання своїх комунікаційних здібностей . Навчається викручуватися і отримувати мінімально позитивний бал навіть в умовах , коли це майже неможливо.

Значить, школа вчить його найважливішого : знаходити вихід зі складних ситуацій і тверезо розуміти , що він хоче від життя.

Відмінник же, віддає весь свій можливий час на навчання і в результаті має вищий бал, але більш низький ККД. Він отримує  багато різноманітних знань  які не особливо потрібні в умовах сучасної дійсності. Крім того , відсутність часу на спілкування і стосунки з однолітками та й, не рідко, з старшими товаришами і постійне заохочення старанного навчання з боку вчителів та батьків робить його абсолютно непристосованим до конкурентної  боротьби  в  умовах життя за поняттями, а не по законах і правилах.