От я можна вірити в подібну ахінєю? Що тіки люди не понавидумають «Я боюся своєї невістки»«Усе почалося давно, у далекому 1983 році. Мій син навчався в медичному інституті в Чернівцях. Вдома на нього чекала дівчина - теж студентка, майбутня вчителька, гарна, розумна, з порядної родини.  Перед Новим роком ми мали їхати свататися, і на весну планували весілля. І тут телефонує син: «Я одружуюся з іншою». Вже зараз я розумію, що його чимось підпоїли, бо забрали до себе додому і там зробили весілля - без нас. Через якийсь час молоді приїхали у гості. З 8-річним сином нареченої. Я як зустріла сина, в мене все похололо, бо одразу зрозуміла - з ним щось не те. Якби ви бачили його порожні очі! Десь з півгодини стояла і не могла слова вимовити. Аж доки чоловік не шарпнув: «Чого стоїш, веди дітей до хати». Веду, а ноги трусяться. … Минув якийсь час, і я забрала їх до себе,...