81 рік тому в київському урочищі Бабин Яр сталося одне з наймасовіших убивств часів Другої світової війни, про яке з жахом говорить увесь світ. У найтрагічніші дні – 29–30 вересня 1941 року нацисти стратили понад 33 тисячі євреїв, а за два роки – до осені 1943-го забрали життя вже приблизно у 100 000 цивільних і військовополонених. Не менш трагічні події для єврейства відбувались в ці роки і на Шепетівщині.

29 вересня весь світ згадує трагічну річницю початку одного з найвідоміших епізодів Голокосту на території України - розстрілу євреїв у Києві в Бабиному Яру. Під час німецької окупації в Україні нищили цивільне населення всіх національностей, але за нацистською ідеологією євреїв мали вбити першими та знищити повністю. Єврейські громади були у селах, містечках та містах і вони практично повністю загинули скрізь. До 29 вересня 1941 р. розстріли вже пройшли в Шепетівці, Бердичеві, Вінниці, Кам’янці-Подільському.

Історія розвитку благодійності в Україні сягає своїм корінням ще давньоруського періоду. Відтоді опіка про бідних, утримання спеціальних будинків для нужденних, будівництво храмів і монастирів стало чи не найпершим обов’язком представників князівських династій і шляхетських родів на українських землях.