У ХХ ст. радянська влада на державному рівні і на повну потужність застосовувала пропаганду як засіб насадження комуністичної ідеології, контролю суспільства та втілення власних завдань. Вона працювала для створення своєї моделі світу, користуючись різноманітними методами та інструментами, існувала в різних сферах життєдіяльності та здійснювала вплив на людину майже від народження. А також цілеспрямовано переконувала, що "наш" світ не тільки є більш правильним, але й справедливим, на відміну від "чужого".

Одним з болючих сторінок в історії нашої держави є виселення тисяч селян у віддалені райони СРСР наприкінці 40-х років – на початку 50-х років ХХ ст. Про це явище в радянські часи мало хто згадував. Указ про виселення селян за не вироблення мінімум трудоднів взагалі ніде не висвічувався в радянських засобах масової інформації. За змістом указ нагадує акти 30-х років щодо куркульства. Отже, спробуємо показати, чому вийшов цей указ, як він здійснювався та як він вплинув на долю селян.

Сьогодні, у третю неділю травня, згідно Указу Президента України від 21 травня 2007 року, ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій.

Різні цікаві речі передають люди до Музею пропаганди. Одні з них розповідають чиюсь родинну історію, а деякі є свідками тих чи інших подій. Нещодавно до музею потрапили предмети столового посуду та різноманітні статуетки, які користувалися неабиякою популярністю в радянські часи.