футбольний клуб

4 серпня у селищі Косецькому відбулася чвертьфінальна гра Кубку Хмельниччини з футболу. На полі зустрілася команда господар «Лісівник» та МФК Славута.  

Команда «Лісівник» (м.Шепетівка) 27 травня в рамках третього туру Першої ліги з футболу Хмельницької області з рахунком 0:2 здобула перемогу у виїздному матчі проти команди"Цукровик" (м.Старокостянтинів).

8 травня на стадіоні хмельницького ДЮСШ №1 пройшли матчі Дитячо-юнацької футбольної ліги України U15/U17 між командами ДЮСШ №1 Хмельницький та ФК «Пансіон» Шепетівка. На жаль обидві наші команди поступилися своїм одноліткам з обласного центру, але матчі запам'ятались глядачам надзвичайними голами.

26-27 березня було проведено першість ШРДЮСШ «Колос» с міні-футболу серед дітей 2003-2004 р.н. присвячена пам’яті Джумбера Нішніанідзе.

Значна частина кавказьких гостей одягала футболку шепетівського «Темпу», де в 1990-х сформувалася справжня грузинська колонія. Гоча Жоржоліані — один із тих, хто приїхав в Україну на запрошення шепетівського бізнесмена Джумбера Нішніанідзе.

Коли на зорі Незалежності в провінційній Шепетівці було створено футбольний клуб «Темп», то склад цієї амбітної команди поповнили два десятки грузинських легіонерів, в когорті яких був і наш герой. Із-поміж цих кавказьких гостей були такі, котрі завітали до України на місяць-другий. Проте Юрій Габіскірія не лише відіграв два сезони за команду із Шепетівки, а й залишив помітний слід у історії українського футболу епохи зародження. Прибув Юрій Габіскірія в Україну гравцем збірної Грузії. У Шепетівці він не просто закріпився в основному складі команди, а став одним із основних гравців колективу Ткаченка. Найкраще це ілюструють цифри: Габіскірія одягав футболку «Темпу» півсотні разів, і є одним із провідних «гвардійців» клубу. А ще грузин на власні очі бачив, як формувався в потужну команду один із грандів українського футболу — донецький «Шахтар».

Шепетівський «Темп» можна назвати унікальною командою. Творець і власник клубу з Хмельниччини Джумбер Нішніанідзе більше двох десятків років тому випередив час. Він запропонував таку модель управління і функціонування футбольного клубу, яку нині взяли за зразок майже всі клуби української прем’єр-ліги.

У радянському футболі було багато яскравих нападників, на яких народ валом валив на стадіони. У 80-ті роки в Києві ходили «на Блохіна», в Тбілісі - «на Шенгелія», в Ташкенті - «на Якубик», в Дніпропетровську - «на Протасова», в Ростові - «на Андрєєва». Уболівальники столиці Білорусії йшли «на Кондратьєва», відзначився в ту пору в мінському «Динамо». Самобутній форвард, згодом переступив рубіж у 100 голів і увійшов в символічний «Клуб Григорія Федотова», залишив свій слід і в Україні. У чемпіонаті СРСР він захищав кольори «Чорноморця», а в українській історії встиг пограти в Шепетівському «Темпі».

У футболі чимало значать традиції, що йдуть корінням в далеке минуле. Однак це не зупиняє ентузіастів, які спалахують ідеєю виростити квітучий сад у пустелі. Один з таких прикладів - шепетівський "Темп". Цей клуб нізвідки з'явився в вищій лізі українського футболу у першій половині 1990-х, але швидко канув у небуття.