Шепетівський «Темп» можна назвати унікальною командою. Творець і власник клубу з Хмельниччини Джумбер Нішніанідзе більше двох десятків років тому випередив час. Він запропонував таку модель управління і функціонування футбольного клубу, яку нині взяли за зразок майже всі клуби української прем’єр-ліги.

У радянському футболі було багато яскравих нападників, на яких народ валом валив на стадіони. У 80-ті роки в Києві ходили «на Блохіна», в Тбілісі - «на Шенгелія», в Ташкенті - «на Якубик», в Дніпропетровську - «на Протасова», в Ростові - «на Андрєєва». Уболівальники столиці Білорусії йшли «на Кондратьєва», відзначився в ту пору в мінському «Динамо». Самобутній форвард, згодом переступив рубіж у 100 голів і увійшов в символічний «Клуб Григорія Федотова», залишив свій слід і в Україні. У чемпіонаті СРСР він захищав кольори «Чорноморця», а в українській історії встиг пограти в Шепетівському «Темпі».

У футболі чимало значать традиції, що йдуть корінням в далеке минуле. Однак це не зупиняє ентузіастів, які спалахують ідеєю виростити квітучий сад у пустелі. Один з таких прикладів - шепетівський "Темп". Цей клуб нізвідки з'явився в вищій лізі українського футболу у першій половині 1990-х, але швидко канув у небуття.