озеро

Сільська ідилія. Вечір, сутінки. Край села. Луки, ліс, річка… Та у повітрі дим. Палять картоплиння в перемішку з пластиком. Де спокій? Де мрії, роздуми…

Чи неділя, ранок. Хочеться побути на березі річки. А там сліди безконечних пікніків: пляшки з-під горілки, пива, пляшки пластикові та скляні, розбиті та цілі, і ще якийсь мотлох, що тхне... Де ті місця де народжуються вірші? Де ті місця де освідчуються в коханні?