Ізяславська ОТГ

26 червня о 18:00 до Служби порятунку надійшло повідомлення, що за межами с. Ріпки Ізяславської тергромади Шеппетівського району потрібна допомога надзвичайників.

Мабуть, у старому Ізяславі немає людини, котра хоч раз у житті не побувала на Бабиній горі, збираючи свій букет із дев’яти заговорених трав. У цю легенду так вірять, що попросили науковців дослідити, які рослини заселяють таємничу гору. А є їх аж сто два різновиди. Однак тільки дев’ять, та ще й зібрані в певний день, можуть відкрити магічні знання.

21 червня Ізяславська громада провела в останню путь Воїна Світла - 35-річного жителя села Сошне, старшого солдата, механіка евакуаційного відділення взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки 3-го батальйону оперативного призначення Миколу Леонідовича Кузьмука.

Вже одинадцятий рік Україна втрачає внаслідок війни, розпочатої російськими окупантами, тих, хто завжди був готовий допомогти, підтримати, захистити. Хто без вагань та сумнівів став на захист Батьківщини та віддає найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити на вільній, своїй Богом даній землі.

8 червня о 13:14 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення від працівників поліції про ймовірне утоплення чоловіка в селі Мислятин Ізяславської територіальної громади.

На Шепетівщині поліцейські встановлюють обставини ДТП, у якій травмувалося двоє людей. Дорожньо-транспортна пригода сталася вчора, 2 червня, близько 09:05 години поблизу села Білогородка Ізяславської міської громади.

Вчора, 1 травня, Ізяславська громада схилила голови у жалобі — з безмежним болем, з колін і крізь сльози провели в останню путь ще одного сина України — 26-річного солдата Шекерука Дмитра Михайловича, мешканця села Радошівка. Юного, сильного, світлого. Захисника, кулеметника штурмової роти, який без вагань став на захист української землі.

Нахабно, безжально, з люттю увірвались непрохані загарбники на землю нашої Батьківщини, принісши із собою не мир, не справедливість, а кров, біль, руїну й смерть. Уже одинадцять років війна чорним крилом накриває українське небо, і в кожному її подиху — чиясь втрата, чиєсь зранене серце, чиясь назавжди обірвана історія.

Біль… такий, що розриває душу. Скорбота, яка стискає груди. Сльози, що не зупиняються. Учора, 22 квітня, вся Ізяславська громада стала на коліна, проводжаючи в останню путь нашого земляка-захисника, нашого Воїна Світла — Володимира Олександровича Суліму.

Церковна громада села Ріпки Ізяславської громади Шепетівського району зробила важливий і рішучий крок — відстояла своє законне право молитися у рідному храмі. Про це повідомили у Хмельницькій Єпархії Православної Церкви України.