У Хмельницькому під керівництвом обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації з нагоди Міжнародного дня сім’ї відбувся обласний фестиваль «Тато, мама, я – спортивна сім’я». Сім’ї з різних регіонів нашої області змагалися за право представляти своє місто чи район, нашу рідну Хмельниччину у фінальній частині Всеукраїнського фестивалю, який відбудеться в травні 2012 року в місті Полтаві.
18 квітня у міському будинку культури відбувся звітний концерт народних колективів на підтвердження звання «народного». Виступи аматорів оцінювала комісія у складі: Заслуженого працівника культури, директора обласного науково - методичного центру культури і мистецтва Ільінської О.В., Заслуженого діяча мистецтв України,заступника директора з науково-методичної роботи ОНМЦКіМ Белєванцева А.В., Заслуженого працівника культури ,провідного методиста ОНМЦКіМ Бідюка М.В .та провідного методиста ОНМЦКіМ Серветника О. М.
З кожним днем шириться фронт напрацювань з благоустрою та санітарного очищення міста. Весняне прибирання становить значний обсяг робіт для комунальних служб — від ліквідації стихійних сміттєзвалищ, до висадження клумб, дерев та декоративних кущів. Ми вже писали про «суботники», на яких чиновники та працівники закладів, організацій міста прибирали належні їм території рідної Шепетівки, тепер - слово комунальникам.
В Україні вже збудована і на повну потужність працює телемережа цифрового наземного ефірного мовлення. Це означає, що тепер, через звичайну антену можна дивитися безкоштовно понад 20 (незабаром 32) українських телеканалів у високій цифровій якості зображення та звуку. Для приймання цього сигналу необхідно між антеною та телевізором підключити спеціальний пристрій — телетюнер.
В Шепетівці буваю рідко, хоча сорок років з життєвого багажу залишилось тут. Нещодавно оглядав будинок на вулиці Чкалова, 20, де пройшло дитинство. Жахливе видовище. Думаю, невже в такому соромі пройшли найчарівніші роки? У 1959-му наш двоповерховий будинок був найкращим на всю вулицю, бо інших «висоток» не було, лише так званий «клоповник» на початку вулиці плавно виходив на мощену бруківкою, а згодом і асфальтовану головну вулицю міста – Карла-Маркса. Сьогодні мій будинок з фасаду до другого поверху милує око, бо квартири розкуплені і перетворені в магазини. Зворотна ж сторона, де зберігся клаптик подвір’я, переконує, що жили ми бідно і що справедливо вулиця отримала назву Чкалова, бо лише льотчик міг дістатись до нас без перешкод. Чув, що вШепетівці нині бажають переназвати вулиці на честь нинішніх героїв на кшталт Бендери і таке інше. Маю рацпропозицію: аби не потрапити в халепу і не змінювати згодом, скажімо, проспект Миру на вулицю Соборного миру, слід закріпити і назву і саму ділянку дороги за тією собою, яка доведе її до ідеального стану, як це робили Терещенки, Мамонтові тощо. Бо ж героїв наша земля народжує сотнями, а вулиці не стають привабливішими. Якби зненацька моїм ім’ям назвали два метри землі від одного стовпа до іншого, мені б було б соромно за безгосподарність, що панує в місті.
Сайт міста Шепетівка ©2005-2026
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на shepetivka.com.ua