Стародавній Тихомель — літописне місто на Волині, тривалий час був предметом суперечок між Галицьким та Володимирським князівствами. Засноване можливо в Х ст., в період приєднання Волині до Русі Київської (981 р.). Вперше в літописах згадується в 1152 році як місто Волинського князівства під час війни київсько-волинського князя Ізяслава Пантелеймона Мстиславовича з галицьким князем Володимирком Володаровичем. Завдяки зусиллям Ізяслава Мстиславича, Волинь надовго стала вотчиною Ізяславичів. Проте якщо права Ізяславичів на Володимир та Луцьк заперечувати було важко, то за прикордонні з тодішньою Галичиною землі Південної Волині точилася запекла боротьба.

У ніч на 27 квітня 2024 року російські окупанти завдали комбінованого удару по Україні ракетами різних типів. Внаслідок атаки постраждали Дніпро і Львівщина.

СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснює ряд досудових розслідуваннь у кримінальних провадженнях за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період). Як ми дізнались із ухвал суду, слідчі почали використовувати технології для пошуків ухилянтів.

Знову у скорботному мовчанні, схиливши голови ставши на коліно громада провела в останній земний шлях земляка, навідника 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини, солдата Панасевича Олександра Леонідовича.

Нетішин — звичайне містечко на півночі Хмельницької області. Багатоповерхівки, магазини, зелень — ніби ніщо не вказує на його особливу заможність: жодних феррарі на дорогах чи елітних житлових комплексів. Проте, якщо вірити партійним фінансовим звітам, у ньому живуть щедрі люди, які у 2020 році перерахували партії “Слуга народу” понад 17 мільйонів гривень.

Шепетівська громада провела в останню земну дорогу ще одного славного українського воїна, нашого земляка сержанта Шепетівського 88 батальйону ТРО Олексія Юрійовича Владюка, який пожертвував своїм спокоєм, полишив своє звичне життя заради миру.