Служити в правоохоронних органах — юнацька мрія, яка стала реальністю
В міліцію пан Анатолій мріяв потрапити ще з юних років. Одразу після закінчення школи він навіть прийшов до місцевого відділку. Однак, там йому порадили спочатку пройти службу в армії, аби випробувати власні сили. Анатолій Васильович став зразковим строковиком і ще більше впевнився в бажанні служити на благо громади.
— Мабуть, якби в теперішній час таким чином відбувався підбір кадрів, то в поліції працювали б лише люди за покликанням, фанати своєї справи, — розмірковує Анатолій Чубенко.
Пройшов усіма професійними щаблями
Свою трудову діяльність Анатолій Чубенко свого часу розпочинав у Старокостянтивському відділі міліції. Працював на всіх посадах, окрім тих, які пов’язані зі слідством. Так би мовити, пройшов усіма професійними щаблями.
— Така практика дуже корисна, — наголошує співрозмовник. — Адже ти з середини знаєш усі тонкощі професії та накопичуєш колосальний досвід, яким можеш поділитися з молодим поколінням.
Із 2009 по 2015 рік правоохоронець обіймав посаду начальника Старокостянтинівського відділу міліції. У 2015-му пройшов переатестацію і продовжив службу в сучасній поліції.
Наразі полковник керує Шепетівським районним управлінням поліції, яке обслуговує колишні Славутський, Шепетівський, Полонський, Ізяславський, Білогірський райони та м. Нетішин.
За кілька місяців роботи начальник вже встиг познайомитися зі всіма працівниками.
— Колись мене вчили, що перше завдання начальника — знайомство з колективом, особовим складом, та оцінка умов, в яких працюють підлеглі, — зазначає Анатолій Васильович.
Варто зазначити, що головний поліцейський Шепетівського району вкрай прискіпливо ставиться до дисципліни в лавах правоохоронців
— Правоохоронці повинні нести відповідальність на загальних засадах, як і решта громадян: адміністративну, дисциплінарну, цивільно-правову та кримінальну. Але, разом з тим, хотілось би, щоб і люди з більшою повагою ставились до поліцейських, — каже Анатолій Чубенко. — В державі повинен керувати закон, а не вулиця, — лише тоді в країні буде порядок та з’явиться відчуття безпеки.
Шепетівський район — доволі непростий
За незначний період перебування на посаді Анатолій Васильович вже встиг оцінити і стан справ у новоствореному Шепетівському районі:
— Шепетівський район доволі непростий у криміногенному плані. Однак, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, все ж вдалося знизити рівень злочинності орієнтовно на 30 відсотків.
Впливає на рівень злочинності сусідство з Житомирською та Рівненською областями, звідки часто заїжджають «гастролери». А от найбільш привабливим для крадіїв, зі слів головного поліцейського, на території Шепетівського району є місто-супутник АЕС Нетішин. Адже рівень заробітних плат там дещо вищий, оскільки більшість жителів працює на атомній.
— Серед злочинів, які вчиняють у районі, переважають крадіжки, — уточнює Анатолій Васильович. — Зокрема, цьогоріч у Славуті та в Нетішині почастішали випадки незаконного заволодіння транспортними засобами.
Втім, «головний біль» полісменів — шахрайства. Адже попри бесіди з громадянами, просвітницьку роботу та оголошення у місцях скупчень людей, у громадському транспорті, в торгових центрах, випадків не меншає. Чи не щодня поліцейські приймають заяви від ошуканих громадян.
До слова, за добу в районі полісмени реєструють 120-130 викликів, і всі вони вимагають негайного реагування.
Втім, попри робочі труднощі, розкриття злочинів на території новоствореного району становить 54 відсотки, що є вищим за середньообласний показник. До прикладу, в Європі цей показник — на рівні приблизно 30 відсотків.
Однак, очільник поліції сподівається, що невдовзі ця цифра значно зросте. Адже наразі поліція активно співпрацює із громадами району та планує встановлення мережі відеокамер. Це дозволить оперативникам більш швидко розкривати злочини та зробить населені пункти безпечнішими для мешканців.
Високі показники роботи — результат самовідданої праці наших працівників
За сухою статистикою розкриття злочинів ховаються людські долі. Високі результати роботи — результат самовідданої праці кожного з поліцейських.
— Все завдяки тому, що працівники сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, інколи доводиться працювати і понаднормово, — говорить Анатолій Васильович. — Я і сам звик працювати в такому темпі. За постійною роботою і не помітив, як виросли діти.
Та для власних дітей Анатолій Чубенко — приклад для наслідування. Старший син Анатолія Васильовича теж пов’язав своє життя зі службою. Менший ще навчається в школі і стоїть перед вибором.
Любов Гончарук, «День за днем»
