П'ятниця, 19 червня 2020 15:18

19 червня – день пам’яті Народного Героя України, полковника Ляшенка Ігоря Вікторовича

19 червня – день пам’яті Народного Героя України, полковника Ляшенка Ігоря Вікторовича Ляшенко Ігор Вікторович

З кожним роком, прожитим нами після початку російсько-української війни на Донбасі, очікування миру стає все більш болісним. Вже сьомий рік на війні гинуть сини України. Безповоротні втрати вимірюються тисячами. Обов’язок кожного українця – пам’ятати про тих, хто віддав життя за наш мир і спокій. 19 червня – день пам’яті Народного Героя України, полковника Ляшенка Ігоря Вікторовича, командира першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

2014 рік – це рік важких боїв, перших страшних втрат. 19 червня точився бій на лінії смт Ямпіль (Донецька обл..) – с.Закітне ( Луганська обл.) Старший лейтенант Петро Мотрук, учасник бою, згадує: Старший лейтенант Петро Мотрук, учасник бою, згадує:

« У Закітному бій був важким…Ми його виграли, через пару днів після того бою Гіркін ( командир сепаратистів) написав в себе в соцмережах, що працювали елітні війська. Ми зайняли одну з висот, до нас під’їхав замкомбата із хлопцями. Ми дізнались, що загинув комбат Ігор Вікторович Ляшенко. Я ніколи не бачив, щоб плакала така кількість чоловіків одночасно. Ми його поважали. Нас було 150 чоловіків, і усі шанували комбата, стоячи на горі…».

Комбат Ляшенко вміло керував боєм, та БТР, на якому він їхав із групою розвідників, потрапляє на засідку терористів. Зав’язався бій, у якому загинуло 7 чоловік, серед них – наш земляк. Це були перші втрати 24 механізованої бригади. У тому бою було знищено понад 300 бойовиків, захоплено БРДМ та вантажний автомобіль «Камаз» з установленим на борту ДШК, ПЗРК, гранатометом та стрілецькою зброєю російського виробництва.

Пройшло шість років з того чорного та біль втрати не вщухає. Ігор Вікторович живе у спогадах рідних, друзів, однополчан. Спогади – це та життєва ниточка пам’яті між поколіннями, яка ніколи не повинна обірватися .Їх неможливо читати без хвилювання…

Полковник Ковтун О.П.:

« …Це людина з великої літери, справжній надійний друг. Який прийде на допомогу, навіть, якщо не може допомогти – підтримає добрим словом, мудрою порадою…його життя обірвалось за нас, за Україну…Чому Господь забирає кращих?»

Майор Скородумов С.Ю.:

« У Яворові ми дружили сім’ями. Ігор був люблячим батьком, чоловіком. Як командир був завжди справедливим, добропорядним, справжній офіцер, приклад для багатьох підлеглих, командир з великої літери…»

Старший прапорщик Нечипоренко О.В.:

« Людина з великої літери…ніколи не боявся говорити правду. Був добрим і строгим…з повагою ставився до солдатів. На війні комбат показав себе з найкращої сторони…з ним не страшно було йти в бій, він завжди був надійним, впевненим, сильним. Постійно об’їжджав блокпости, розпитував солдатів про умови життя, підбадьорював їх Вибухи, постріли того першого бою неможливо забути, а ще – страшний біль втрати комбата і наших хлопців. Полковник Ляшенко І.В. заслуговує великих почестей та високого звання Героя України.»

Сержант М. Бабій:

«…Весною 2014 року ми вирушили з місця постійної дислокації для виконання завдань. Це був переломний момент в душі кожного з нас. З перших днів ми були твердо настроєні на різний розвиток подій, але сама думка, що ми під командуванням кращого командира не давала нам жодних хвилювань і вагань у наших діях. Складність обставин була дуже велика, та комбат знаходив час для бійців, цікавився їхнім здоров’ям, побутом, особистими питаннями. Він був для нас і командиром, і другом, і батьком.. …І сьогодні у стінах, і на території 24 ОМБр відчувається постійна присутність і підтримка полковника Ляшенка І.В. Він завжди з нами, для нас він живий, він в наших думках і в нашій пам’яті.»

Визначною подією для 24 механізованої бригади, для рідних, для всіх шепетівчан стало присвоєння полковнику Ляшенку Ігорю Вікторовичу високого звання Народний Герой України у 2019 році.

На основі спогадів рідних, близьких, побратимів у 2017-му році. видано книгу «Ігор Ляшенко: позивний «БЕРКУТ»» Музей вже зібрав нові спогади побратимів Ігоря Ляшенка.. Ось рядки із них:

Майор Продайвода Олександр:

«…Мужній, героїчний, грамотний офіцер, приклад для інших. Такі командири не повинні були гинути. Він мав би будувати нову українську армію… Я бачу його генералом…»

Капітан Савченко Роман:

«Комбат Ляшенко для мене на все життя залишиться прикладом справжнього бойового офіцера. Картини того бою перед очима. Його мужність і відвага – у моєму серці.»

Підполковник Андріяш Андрій:

«Наша бригада пошматована у боях 2014-го року. Найстрашніший перший бій був під смт Ямпісль, с. Закітне, у якому загинув командир першого батальйону Ляшенко Ігор Вікторович, командир розвідгрупи, капітан Воробець Степан Степанович, старший сержант Товстюк Андрій, старший солдат, розвідник Прихід Юрій, снайпер, розвідник Семчук Віктор, солдат, розвідник-кулеметник Шайнога Микола, старший солдат, розвідник Сивак Віктор. Пам’ять про них живе у нашій бригаді. Комбат Ляшенко для нас назавжди залишиться взірцем відданості своїй справі, взірцем того, як потрібно ставитись до життя, до людей, родини, дружини та дітей, яких він дуже любив.»

Підполковник Лук’янихін Вадим Анатолійович:

«Ігор був вольовим комбатом. Дехто навіть одного погляду його боявся. Але людина була дуже порядна і справедлива. По службі ми з ним майже не зіштовхувалися тому, що в різних підрозділах служили. А от відпочивали разом частіше, бо наші дружини спілкувались. Ігор був дуже веселим, любив анекдоти розказувати. Дуже помітною була його любов до дітей. Особливо до молодшої донечки Настусі. Він постійно з нею возився, грав, приділяв багато свого часу. А вона від нього не відходила. Коли Ігор командував батальйоном, його підрозділ вважався найкращим в частині, найбільш укомплектованим та підготовленим. Звісно, тому батальйон Ляшенка і був першим відправлений на фронт».

Бойові офіцери, побратими, друзі Ігоря Ляшенка прагнуть видати друге видання книги, доповнене, на основі досліджень, проведених ними за останні шість років. Хочеться побажати їм успіхів, а ми шепетівчани пам'ять про Народного Героя України Ляшенка Ігоря Вікторовича будемо берегти завжди.

Науковий співробітник музею Лідія Юхимович

Коментарі (0)

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением

Авторизація

Погода

Погода