Понеділок, 15 квітня 2013 00:00

Екватор доби "пакращення". Підсумки

Нарешті до нашого міста дійшла довгоочікувана весна, шепетівчани вже готуються до великодніх та першотравневих свят, до пори виїздів на природу та роботи на дачних ділянках. Та поза увагою багатьох опинився той факт, що міський голова цього місяця відзначатиме важливу дату - рівно два з половиною років, як він керує нашим містом, тобто екватор терміну своїх повноважень. Два з половиною років - це більш ніж достатній строк щоб поставити оцінку діяльності мера, тим більше, що сам Сергій Андрійович не надто полюбляє звітувати громаді про свою роботу. Тому разом спробуємо пригадати всі досягнення та невдачі нашого керманича.

Гадаю варто для початку нагадати, що нинішній мер отримав на виборах найнижчу підтримку за всіх своїх попередників, за нього віддали свій голос лише 2863 шепетівчанина. Щоправда навіть ці голоси були не однозначними, упродовж всієї виборчої кампанії працював шалений адмінресурс на користь нинішнього мера, велика кількість людей не могли знайти себе у списках, зате всі бюджетники були в списках практично без виключень, були виявлені факти зарання підписаних протоколів, порушень при голосуванні на дому. Словом перемога була сумнівною, але на хвилі тотальної апатії людей після правління "помаранчевих" ніхто і не збирався оскаржувати результати, люди мовчки лише спостерігали.

Порушення законів новим міським головою розпочалося ще до його інавгурації. Так, відповідно до статті 41 Регламенту міської ради, для підготовки другої сесії створюється Підготовча депутатська група, до складу якої входять по одному депутату від кожної політичної партії. Однак, міським головою Підготовчу групу не було створено, а замість обіцяної «співпраці з усіма політичними партіями», почалося відверте вербування депутатів поодинці, методами КҐБ, а іноді й у присутності ветеранів цієї злочинної організації. Одним погрожували звільненням з роботи їх чи їхніх родичів, інших купили новою посадою у міськвиконкомі чи ділянкою шепетівської землі, третім дорікали давніми товариськими стосунками, хоча такі стосунки в цивілізованому світі не мають жодного відношення до громадської діяльності - дружба дружбою, а служба службою. Такими репресованими методами таки було сколочено більшість, яка і досі жодного разу не підводила Сергія Андрійовича.

Вже з перших рішень стало очевидно, що міський голова навіть і не намагатиметься сподобатись своїм виборцям. Спочатку було виділено близько 100 тис. грн. на ремонти і так новеньких чиновничих кабінетів, потім підвищено плату за водопостачання та водовідведення, почались незаконні звільнення рядових працівників міськвиконкому, було виділено грошову допомогу для громадських організацій голови яких були депутатами провладної більшості в міські раді, роздерибанено 6527 м.кв. міського парку,  відібрано газорозподільчі мережі, які люди будували за власний кошт. Всі ці дії призвели до того, що вже через чотири місяці після інавгурації шепетівчани вийшли на перший протест під стіни міськвиконкому.

Та міського голову він не вразив і він продовжив свою бурхливу діяльність в тому ж ключі. Вже через 2 тижні після мітингу у досі незрозумілий спосіб комунальну міську друкарню було передано у приватні руки, при чому безкоштовно. На її базі зараз друкується тижневик "Шепетівка", який використовується міською владою для маніпуляцій та пропаганди. На шепетівському форумі були неодноразові скарги на примусову підписку на це видання, при чому не лише на бюджетних, але і приватних підприємствах.

У травні 2011 року місто отримало одне з небагатьох позитивних зрушень доби керування Антонюка С.А. - Шепетівкою почали курсувати нові автобуси. Сталось це одразу після підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. У збіг мало віриться, та і не один рік ходять чутки, що міський голова має безпосередній стосунок до їх появи, не дарма він це заносить до своєї заслуг, хоча офіційно автобуси належать ніби приватним перевізникам.

Липень 2011 року запам'ятався скандалом, близько 20 шепетівчан не пустили на відкрите засідання міської ради. Попри протести громади 10 серпня міська влада пішла ще далі, зміною до регламенту люди зобов'язувались відтепер письмово просити дозволу відвідати засідання. А вже згодом за бюджетні кошти було найнято приватну охоронну фірму, яка обмежила вільний доступ до слуг народу і працює досі.

В лютому минулого року розпочалась найвеличніша "санта-барбара" Шепетівки з будівництва нового "комунального" ринку. Зараз вже вся область гуде через спроби примусово перегнати підприємців на новий ринок, головним "інвестором" якого виявився син міського голови, а все починалось не дуже галасно. Спочатку було виділено 300 тис. грн з міського бюджету на будівництво приміщень, для новоствореного шепетівського ринку виділили земельну ділянку та ще й звільнили його від сплати земельного податку. Ділянкою цією виявилась територія колишнього ЖЕКу.  Як розповідають колишні працівники цього підприємства з майстерень повивозили у невідомому напрямку увесь метал, пилораму, а всі приміщення разом з інженерними спорудами оцінено за залишковою вартістю в 70 888 грн. 74 коп., тобто трохи менше 9000 доларів.  Ну й що з того, що три роки тому в КП «Житлосервіс» було встановлено нову підстанцію вартістю 180 000 грн., і яка, мабуть, не ввійшла до жодних документів, або була знецінена на стільки, що коштує теж копійки. 

Як після таких капіталовкладень з міського бюджету хтось може казати, що він побудований на гроші інвесторів, важко зрозуміти. До речі цікава деталь - рішенням сесії Шепетівської міської ради промерська більшість  зняла з ремонту проспекту Миру на користь будівництва ринку в жовтні 2012 року майже 40 000 грн., а в листопаді - ще 17 434 грн., а зараз Проспект Миру отримає 10 млн. грн. на реставрацію також саме через новий базар, адже таким чином міський голова хоче закрити його для тимчасового суботнього ринку. Невільно одна з центральних вулиць міста постійно фігурує в розборках навколо базару.

В цей же період Сергію Андрійовичу вдався карколомний маневр в сфері ЖКГ, нахабність якого вразила всю Україну, адже жоден мер не наважився зробити подібне. Одним розчерком пера, без погодження з громадою міста, житловий фонд було передано на обслуговування приватним ЖЕКам. Попри те що таке рішення не має абсолютно ніяких правових підстав, шепетівчани за старою звичкою оплачують неіснуючі послуги підприємству з яким навіть не мають договору. Відрадно те, що дякуючи просвітницькій роботі цього сайту та притомним шепетівчанам, постійно зростає кількість ОСББ, а управляючим компаніям, згідно статистики, платять лише 73% мешканців. Та все одно цього достатньо щоб приватні ЖЕКи отримувати з повітря нечувані суми. Своєю мовчазною згодою дану аферу благословили як люди так і правоохоронні органи. Як то кажуть "вкрав яблуко з сусідського садка - отримав 5 років тюрми, вкрав мільйони гривень - отримав мільйони гривень".

Попри завіряння Антонюка С.А., що ефективна робота приватних ЖЕКів дасть змогу знизити тарифи, вже 8 червня рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради їх було збільшено. 

Варто також нагадати що не лише ЖЕКи стали приватними, також у приватні руки було віддано об'єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення. Та після того як люди проковтнули вищезгадану аферу, це було лише питанням часу.

Чи можна сказати після такого тривалого періоду чи стала якість послуг кращою? - Абсолютно ні! Чи виграв міський бюджет? - Ні! Більше того, на одній із сесій міської ради з міського бюджету виділно майже 10 млн. гривень (7435000 грн. із загального та 2146200 грн. зі спеціального фонду) нібито на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Можна подумати, що «Шепетівка Енергоінвест» мало дере за ці послуги з нас – простих споживачів і підприємств.

Після цих подій ще була маса обурливих рішень як міської ради під головуванням міського голови, так і виконкому та безпосередньо Андрія Сергійовича, я не буду далі втомлювати читача їх переліком. Вже зараз очевидно до якого стану скотилось наше місто: місто перетворилось на дотаційне, лідирує по заборгованості із заробітньої плати, кількість працюючих підприємств невпинно зменшується, те саме стосується і заробітніх плат на тих підприємствах, що залишились, кількість населення постійно зменшується, а Шепетівка дедалі частіше згадується в контексті корупційних скандалів, через це інвестори минають нас десятою дорогою.

Дехто спробує заперечити, що міський голова не має до цього ніякого стосунку, але Сергій Андрійович так старанно вибудовував владну вертикаль, що буквально всі кінці вищезгаданих проблем ведуть саме до нього. Маючи карт-бланш у вигляді підконтрольної міської ради, зв'язків з керівництвом області, тотальним ігноруванням прокуратурою більшості незаконних рішень, було обрано шлях особистої наживи взамін шляху розвитку міста.

У свідомості Сергія Андрійовича сформувалось остаточне відчуття безкарності. Апогеєм його нахабності можна вважати спробу пропихнути через сесію міської ради рішення про виділення сину 10 соток біля площі Шевченка, безпосередньо перед мерією для будівництва.

Та ніщо не може бути вічним. Вже зараз велика кількість людей поплатились за свої пасивність та страх, лозунг "моя хата скраю" призвів до рекордного безробіття, середньої зарплати у розмірі близько 1000 грн та занепаду міста в цілому. Хто мав можливість виїхав на проживання до інших міст та країн.  Ті хто залишився набираються все більшої злості як стосовно себе так і міської влади. За різними опитуваннями, які були в соціальних мережах та на цьому сайті зокрема, більше 80% незадоволені діяльністю нинішньої міської влади, серед тих хто не користується інтернетом ця цифра дещо менша, але не набагато. 

Як відомо чим сильніше ти стискаєш пружину, тим сильніше вона вистрелить!  Коли населення так невдоволено владою і має стільки вільного часу через безробіття, то це може призвести до найнеочікуваніших наслідків. Розуміння з боку шепетівчан Сергію Андрійовичу годі і чекати, весь термін свого правління він не вважав за потрібне налагодити зв'язок із громадою ні вживу, ні через ЗМІ. Особисті прийоми громадян лише присипають увагу міського очільника, адже як правило у нас народ на прийомах лише щось просить, а вимагати щось будуть вже на вулицях.

Останнє редагування Понеділок, 15 квітня 2013 02:32

Коментарі (2)

This comment was minimized by the moderator on the site

Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство.
Б....

Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство.
Б. Ясенський

Детальніше
Filini
This comment was minimized by the moderator on the site

...але Сергій Андрійович так старанно вибудовував владну вертикаль, що буквально всі кінці вищезгаданих проблем ведуть саме до нього...<br /><br />То нехай ці проблеми і розгрібає. Нормальні люди давно виїхали з цієї феодальної Шепетівки.

Sposterigach
Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением