Рядовий та старшина, що долею пов'язані навіки

Автор Ірина Баранова 23 березня 2017, 14:55

На території зенітного ракетного полку, що у Шепетівці, є пам’ятна стела з іменами загиблих героїв: Савіцький Юрій і Драчук Валентин, рядовий та старшина… Символічно, що відразу за стелою в небо встромлюються ракети, що наче ось-ось злетять. Дві ракети, що прагнуть злетіти – дві душі, що вже злетіли. Віримо, що Небо прийняло Героїв, бо життя Воїни віддали за нашу Батьківщину. Їх імена навіки будуть пов’язані для побратимів, назавжди залишаться вони прикладом жертовності та любові до України для тих, хто наслідує справу захисту нашого неба та землі.

Сьогодні роковини загибелі рядового Юрія Савіцького. Що пам’ятають про нього товариші по службі, окрім того, що він був вірним учасником Майдану та до нестями любив свою Україну? Побратими згадують, що у Юри було особливе, загострене відчуття справедливості, але поруч з тим він залишався привітним з оточуючими. Хлопець любив слухати музику, особливо поважав пісні Кузьми. Таким він і залишився у пам’яті: усміхнений і з піснею Скрябіна на вустах.

Особливо надійним, дисциплінованим та справедливим залишається у згадках співслужбовців і Валентин. Головний сержант взводу охорони Валентин Драчук першим зробив два кроки з шеренги при оголошенні набору добровольців в зону проведення антитерористичної операції, хоча добре усвідомлював, що залишає вдома дружину з двома дітьми, маму та брата, але він у непростий для Батьківщини час не міг поступити інакше.

З війни до рідних Валентин живим не повернувся, під час виконання службових обов’язків 30 грудня 2014 року біля Новотроїцького Донецької області отримав множинні вогнепальні поранення грудної клітини не сумісні із життям.

Юра загинув навесні того ж року під Авдіївкою, охороняючи стратегічно-важливий об'єкт. Під час оголошеного другого перемир'я внаслідок танкового та мінометного обстрілу позиції, де знаходився з побратимами, хлопець отримав смертельне поранення.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України №47 від 29.01.2016 року старшина Драчук Валентин Вікторович та рядовий Савіцький Юрій Миколайович зараховані навічно до списків військової частини. Одним наказом Президента України №270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету, вірність військовій присязі» обидва герої нагороджені орденом «За мужність ІІІ ступеня».

Нагороду Юрія передали його батькам, за тата орден отримував Ярослав - син Валентина.

Стійкість, самопожертва та відвага – це те, що робить Героїв безсмертними. Герої не вмирають!