Службу в правоохоронних органах Андрій Ніжник розпочав у 2011 році. Тоді вступив до Національної академії внутрішніх справ. Після закінчення навчання почав працювати в Нетішині дільничним, а коли в області почала формуватися служба поліцейських офіцерів громади, подав свою кандидатуру.
У місті енергетиків Андрій працює шерифом уже п’ятий рік.
Наше місто доволі специфічне. Оскільки на території розташована атомна електростанція, безпека тут — в пріоритеті, — говорить шериф. — Можна сказати, що поліція в місті постійно на посиленому режимі, а з початку війни — й поготів.
Справді, з початку повномасштабного вторгнення довкола міста було розгорнуто мережу блокпостів. У режимі 24/7 поліцейські реагували на повідомлення громадян про підозрілих осіб, ворожі «мітки» і тому подібне. Левова частка в цій роботі припадала саме на поліцейських офіцерів громади.
Восени 2022-го Андрій вперше поїхав у ротацію на Харківщину. Це були населені пункти Великий Бурлук та Вовчанськ. Території тільки-но звільнили від російських загарбників, і люди мали відчути, що перебувають під захистом. Оскільки лінія «102» там не працювала, поліцейські здійснювали постійне патрулювання, обходили двори, запитували, в кого які проблеми і що потрібно.
Ротація припала на період новорічно-різдвяних свят, тож поліцейські у співпраці з нетішинськими волонтерами влаштували місцевим дітлахам свято — кожен отримав від правоохоронців пакуночок з солодощами та іграшками.
Друга ротація на передову була вже у 2024 році. Цього разу Андрій воював у складі зведеного батальйону Нацполіції «Захід» на Донеччині та Сумщині.
Під час крайньої ротації ми вже стояли пліч-о-пліч із ЗСУ та виконували практично ті ж функції: здійснювали авіарозвідку, удари безпілотниками, вели ближні бої з ворогом тощо, — розповідає капітан поліції. — На жаль, у тій ротації ми втратили бойових побратимів. Один із них — поліцейський офіцер громади з м. Полонне Вадим Король.
Та попри всю складність ситуації на фронті, шериф завжди був на зв’язку з громадою і за можливості вирішував проблеми дистанційно або ж скеровував людей до своїх колег, які залишились у Нетішині.
А найбільшою підтримкою для правоохоронця у тих непростих умовах була сім’я — дружина та двійко дітей.
Поліція Хмельницької області
