Незалежній Україні - незалежну Церкву!

Події на Майдані, а потім боротьба з агресією сусідньої держави засвідчили, наскільки потрібна людям України власна віра, власна церква, яка не залишить на самоті у скрутний час випробувань, буде поряд на передовій і вгамує біль втрат. Незалежна і державницька церква. Обрали Митрополита, а на порядку денному вкотре постає питання створення єдиної Помісної православної української Церкви.

Історія церковних відносин в Україні пройшла різні періоди. У 1685р. в Москві вирішили, що Київську митрополію слід підпорядкувати московському патріархові. І тоді московський патріарх видав відповідні розпорядження. Тобто московський патріарх сам собі видав це розпорядження про приєднання Київської митрополії. Влада інспірувала собор у Києві, який подав прохання на тій лише підставі, що оскільки Київ перебував під владою московського царя, то Київську митрополію слід підпорядковувати московському патріархові. Це було порушенням церковних правил, адже ця територія належала Константинопольському патріарху. Якщо подумати, то на сьогодні у нас незалежна Україна, і, за аналогією, ми маємо повернути Київську митрополію. Як це зробити?

В церкві є страдиція: підкорення непереборним обставинам без визначення легітимності. Тобто, як з Кримом. Ми юридично не визнаємо, що Крим у нас забрали. Але фактично повернути його тепер ще не можемо. І тому будуємо своє життя виходячи з того, що в Криму є російська влада, але ми не визнаємо, що це законно

Існує лист 1990 року Константинопольського патріарха Димитрія (попередник нинішнього патріарха Варфоломія) московському (вже покійному) патріархові Олексію, де написано:

Ми визнаємо канонічну територію Російської православної Церкви так, як її було визначено під час встановлення патріаршества. Тобто на 1589 рік - без території давньої Київської митрополії

Люди добрі, розмірковуймо над тими питаннями і робімо вірні висновки.