"До цього участі у воєнних діях я не брав. Але після 24 лютого вирішив: хто, як не ми, зможемо захистити нашу Україну, наших рідних і близьких. Усі хлопці у нашому полку - професіонали своєї справи і справжні патріоти", - говорить Віталій.
Серед найбільш відповідальних та складних операцій за рік, що минув, він виділяє дві - звільнення Ямполя та бої під Бахмутом.
Бійці "САФАРІ" успішно штурмували Ямпіль і зайшли першими в місто, встановивши над його адміністрацією український прапор. Потім була зачистка міста від російської нечисті.
"Звичайно, був гордий за себе і за своїх побратимів, що повернули Ямпіль під контроль України, - зізнається "Алабай". - Страх під час таких надскладних випробувань присутній у кожного, так само як і адреналін. Це нормально".
Справжнім тестом на мужність для нього і для його побратимів став Бахмут.
"Це були бої на околицях міста - ми штурмували вагнерівські позиції. У запеклому бою був поранений наш командир роти - "Ствол". Ми тоді потрапили під мінометний обстріл. Я ж отримав контузію..."
Після цього Віталію довелося довго відновлюватися, але після одужання він не зрадив своєму покликанню. Не сумнівався ані хвилини, щоб продовжувати справу - бити ворога.
За особисту мужність і відвагу, проявлені під час виконання бойових завдань, Віталій Асєєв був нагороджений вищою відзнакою Національної поліції України "Знаком Пошани".
"Завжди відчуваю підтримку моєї родини - дружини, мами, сестри, а також сина - Віталія-молодшого, якому в квітні виповниться три рочки. Моя мрія - зробити все для того, щоб коли мій син підріс, Україна була квітучою та вільною від російської нечисті. Нехай наступні покоління українців не бачать того, що бачимо зараз ми..."
Національна поліція України
