Зараз у команді – до двадцяти людей. Більшість хокеїстів із Шепетівки, проте є представники Судилкова та Ленковець. Регулярно грати мають можливість не всі.
– 6 років тому створили дві команди: «Шепетівка» і «Ленківці», – каже Сергій Болеславович. – Влаштовували поєдинки. Їздили один до одного в гості на товариські матчі. З часом тих, хто любить хокей, більшало. Відтак, почали учащати на ковзанку до Нетішина. Там у інших команд переважно вигравали. Але офіційно «заявитися» на чемпіонат області не змогли – фінансових ресурсів бракувало. Бо ж грошовий внесок на заявку про участь, кошти та транспорт для поїздок немалий. Позаторік нетішинський каток закрився. Тому наразі граємо лише в Шепетівці. Звісно, лише тоді, коли погода сприятлива.
До речі, в хокей запросто можуть грати навіть 10-річні дітлахи.
– Якихось «суворих» обмежень для вступу в нашу команду немає, – пояснює Сергій. – Головне – технічна підготовка, бо хокей – вельми рухливий вид спорту. Це спорт для справжніх чоловіків.
Найстаршого гравця шепетівської командри звати Володимир Медвідь. Чоловіку незабаром виповниться 70 років. У минулому він працював тренером із важкої атлетики. Також одним із перших, хто долучився до гри, був воротар Валерій Жуковський. Саме він проявив ініціативу і запропонував від хокейної забави перейти на рівень спорту. Наразі він знаходиться в зоні АТО.
Серед кращих хокеїстів – Микола Куропатва, В’ячеслав Вільчинський, Володимир Горбач, Юрій Троян, Олександр Волинець. Загальна кількість учасників із кожним разом зростає, долучаються навіть сім’ями. Полюбляють гру в хокей сім’ї Ісаєнків, Котовських, Михайлових. Зі своїми синами Ярославом і Марком на імпровізований каток приходить Людвиг Михайлович.
Форма у хокеїстів різна, бо купують її за власні кошти на свій смак.
– У ці дні ми намагаємося грати щодня, – продовжує далі Сергій Мельник. – Використовуємо навіть «вільні хвилинки» під час обідньої перерви. Регулярно збираємося після роботи. Загалом пересічний поєдинок триває півтори – дві години.
Останнім часом сніг йде мало не щодень, тому чистка катка вже стала повсякденною роботою. Для цього змайстрували спеціальні скребки та лопати.
Біля «основного» хокейного майданчика є й каток для інших відвідувачів парку. Туди навідуються навіть сім’ї з дітьми. Всі вони мають можливість спробувати покататися на ковзанах. Прикро, що не всім сподобалася ця ідея. Нещодавно якісь невідомі особи посередині «любительського» майданчика просвердлили кілька ополонок. В одну з них провалилася 4-річна дитина. На щастя, хокеїсти її врятували.
День За Днем
