Цистит — запалення сечового міхура, яке частіше за все викликається бактеріальною інфекцією, але іноді й іншими факторами. Хронічний цистит зазвичай є наслідком нелікованого або недолікованого гострого, але відома й небактерійна форма — інтерстиціальний цистит. Імовірно, він викликається імунними порушеннями.
Детальна інформація стосовно кваліфікованої урологічної допомоги за посиланням: mdclinics.com.ua
Загальні відомості про захворювання
Хронічний цистит протікає тривало, періоди ремісії чергуються із загостреннями, які трапляються кілька разів на рік. Основний симптом — болісне й прискорене сечовипускання (за інтерстиціального циститу доходить до 50–60 раз на добу).
Хронічний цистит виникає не лише внаслідок інфікування. У механізмі розвитку важливу роль мають стресові навантаження, супутні захворювання, неправильне харчування та інші чинники, що знижують імунітет. Його успішне лікування потребує ретельної діагностики з метою виявлення етіологічного фактора; воно має бути послідовним та наполегливим.
Лікування хронічного циститу
Лікування циститу направлене на усунення причини, зняття запалення і відновлення нормальної функції сечового міхура. За виявленого інфекційного агента призначають антибактеріальну терапію з урахуванням його чутливості. Паралельно проводиться промивання сечового міхура за допомогою уросептиків. Лікування доповнюють фізіотерапією. Приділяється увага терапії супутніх захворювань.
Основною умовою успішного лікування інтерстиціального циститу є зміна способу життя в здорову сторону, виключення провокаційних чинників: куріння, вживання спиртного, гострої їжі, обмеження в раціоні продуктів із високим вмістом калію. Показані тренування сечового міхура і вправи, спрямовані на зміцнення м'язів тазового дна. У періоди загострень призначається медикаментозна терапія — загальна (наприклад, пентосан полісульфат натрію у вигляді таблеток) і/або місцева, у вигляді промивань сечового міхура. За вираженого больового синдрому призначають препарати групи НПЗЗ коротким курсом. Деяким пацієнтам показана терапія трициклічними антидепресантами.
Жоден з перерахованих видів лікування не має стовідсоткової ефективності в терапії інтерстиціального циститу, успіху вдається домогтися їх поєднанням. Якщо застосування двох або більше методів декількома курсами не забезпечило стійкого результату, оцінюють доцільність хірургічного лікування.
Профілактика циститу
Профілактика хронічного циститу полягає у своєчасному й проведеному в повному об’ємі лікуванні гострого циститу. Щоб звести до мінімуму ризик захворювання, потрібно:
1. Ретельно дотримуватися правил особистої гігієни.
2. Уникати переохолодження, особливо переохолодження таза.
3. Не стримувати сечовипускання, принаймні, не робити цього регулярно; своєчасно й повністю спорожняти сечовий міхур.
Для профілактики загострень при вже розвиненому циститі, крім перерахованого вище, потрібно дотримуватися дієти з обмеженням гострої та пряної їжі, міцної кави й чаю, алкогольних напоїв.
Вкрай важливо за перших же ознак захворювання звертатися до лікаря та не займатися самолікуванням.