У селі Корчик на Хмельниччині діти навчаються в аварійній школі, яка кожного дня може обвалитися їм на голови.
Батьки школярів поскаржилися ТСН.ua, що їм страшно відпускати дітей у школу, але вибору в них немає, адже село розташоване посеред лісу за 27 км від районного центру Шепетівки.
"У великій будівлі, де навчається мій син, стіна відходить, а ззовні підмуровка підперта блоками, щоб стіна не роз'їжджалася. В школі пічне опалення, і взимку діти сидять у куртках, в класах холодно", - пожалілася Світлана, мама двох школярів – 9-класника і 3-класника.
Єдину сільську школу було визнано аварійною ще у 90-х роках, коли Світлана ще сама там навчалася. Зараз її відвідують близько сотні дітей з трьох сіл – самого Корчика, а також Хутора і Романова. Це учні 1-11 класів і підготовча група.
Школа складається з трьох так званих корпусів, два з яких – дерев'яні. Директор Микола Гавриш, який працює в ній вже 47 років, розповів, що найстаршій будівлі вже майже 70 років. Школу звели із решток старої дерев'яної церкви 18 століття.
"1939 року тут ще церква стояла. У ті часи активно робили клуби, і ту церкву розкидали і почали будувати клуб. Розпочалася війна, а цей остов так і простояв всю війну. Потім, 1950 року побачили, що немає де навчати дітей, то вирішили замість клубу зробити школу. Вона вся дерев'яна, зроблена з решток церкви. Трошки там додали, трошки – там. І 1951 року ця школа відкрилася", - розповів Гавриш.
Будівля, зведена із залишок церкви, вважається головним корпусом школи. Зараз її стіни настільки трухляві, каже директор, що якщо вбити цвях, то він пройде навиліт.
Друге приміщення звели із цегли 1975 року. Спочатку там був Будинок вчителя, але через нестачу приміщень для навчання дітей споруду також почали використовувати як школу. У ній вибили перестінок, щоб зробити два класи, і з часом стеля просіла. "Ми підперли її стовпом, щоб вона не впала дітям на голови", - нарікає директор.
Третя будівля також дерев'яна. Колись у цьому будинку жив голова колгоспу, потім у ньому була аптека. Проте через кількість школярів, яка зростала, цю будівлю також перекваліфікували у школу.
"Фундамент рушиться, стеля обвисла. Школа повністю розсувається", - бідкається директор Микола Гавриш.
За його словами, санстанція і пожежний нагляд закривали цю школу ще у 90-х роках. Але 1 вересня дітям треба було йти до школи, альтернативи не було, тож доводилося знімати пломби і пускати дітей на навчання.
У лютому 2006 року споруду обстежила спеціальна комісія, яка офіційно визнала її аварійною. Проте навчання у цих приміщеннях продовжується і досі, адже будівництво нової школи у селі не можуть завершити вже 26 років.
"Діти навчаються в класах з підпертою стелею, а самі "Шевченківські" хатинки ледве витримують погодні умови. І все це відбувається в той час, коли поруч стоїть недобудована двоповерхова школа. Вже майже 30 років "будують" школу. Віри в те, що колись діти будуть навчатися в сучасній школі вже майже не залишилось", - зауважила Леся Коськовецька, яка працює секретарем у школі.
Нову школу почали будувати 1991 року, проте після розвалу СРСР будівництво було заморожене. Тоді встигли звести лише стіни і частково зробити шиферну покрівлю. З десяток років будівля руйнувалася під впливом опадів. 2003 року частина довгобуду, яка не мала покрівлі, обвалилася.
Кошти на відновлення будівлі виділили 2013 року. Тоді повністю замінили стару шиферну покрівлю, встановили металопластикові вікна тощо. Проте зі зміною влади будівництво знову заглохло.
Лише 2016 року з обласного бюджету було виділено 1,5 млн грн, за які було виконано чималий обсяг робіт: поставили перестінки у класах, пробурили свердловину, утеплили покрівлю, переробили фундамент під їдальню та спортзал. Після того будівництво знову зупинилося на цілий рік.
За словами шкільного директора Миколи Гавриша, потрібно завершити будівництво спортзалу, кухні, щоб годувати дітей, встановити каналізаційні споруди, провести воду, електрику тощо.
Згідно з кошторисом, складеним 2016 року, на завершення будівництва Корчицької школи потрібно ще близько 28 млн грн.
"Голова сільради Василь Кондратюк активно займається цим питанням. Є купа звернень і відповідей. Ми це почали ще за президента Кучми. І скільки ми не писали, нам завжди дають одну відповідь: на наступний рік. І так весь час. А школа тим часом розвалюється", - нарікає Гавриш.
На початку жовтня до села навідувався навіть голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук, який, до речі, 2016 року увійшов до топ-10 найбагатших обласних голів країни. "Був у нас губернатор, подивився, сказав, що школа знадвору гарна. У приміщення школи не зайшов, не подивився, зібрався і поїхав", - розповів Микола Гавриш.
Тим не менш мешканцям Корчика та навколишніх сіл знову обіцяють завершити будівництво наступного року. Профінансувати його мають з фонду регіонального розвитку на 2018 рік.
"Вже сформований перелік об’єктів щодо фінансування 2018 року з фонду регіонального розвитку. Школа увійшла у цей перелік. На неї передбачено 10 млн грн", - повідомив начальник управління регіонального розвитку та будівництва Хмельницької ОДА Олексій Дьома.
За його словами, затвердити виділення цих коштів, зокрема Корчицькій школі, має спеціальна комісія ОДА з оцінки та забезпечення проведення конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів, профінансованих за рахунок фонду розвитку.
Проте на засідання комісія збереться лише після затвердження загального державного бюджету, коли вже буде відомо, скільки саме коштів отримає область з фонду розвитку.
Водночас Дьома запевнив, що навіть у разі, якщо область не отримає достатньо грошей на всі заплановані проекти, Корчицька школа у цьому переліку ледь не перша, тому будівництво має продовжитись.
Крім того, пояснюючи меншу порівняно з попередніми оцінками суму на будівництво (10 млн грн проти 28 мільйонів, про які йшлося 2016 року) Дьома послався на керівництво райдержадміністрації, яке має зробити перерахунок необхідних коштів.
Кінцеве рішення щодо Корчицької школи чиновники мають винести до кінця цього року.
