Найбільшу кількість учасників забезпечив Хмельницький – він делегував 15 школярів, шість з яких стали призерами дипломів ІІ й ІІІ ступенів. Кам’янець-Подільський був представлений одинадцятьма школярами. На жаль, цього року успіх виявився не на їхньому боці, й призером не став жоден. Третьою за чисельністю здобувачів олімпійських нагород виявилася Шепетівка. Вона відрядила до Києва 10 представників шкільної еліти. Результатом докладених ними інтелектуальних зусиль стали три дипломи ІІ ступеня й два дипломи ІІІ ступеня. Загалом скарбниця нагород Хмельниччини поповнилася цього року на 20 дипломів – десять ІІ та десять ІІІ ступенів.
Лідером за кількістю призерів виявився Хмельницький. На рахунку його олімпійців два дипломи ІІ ступеня з інформаційних технологій і один з польської мови та літератури, а також три дипломи ІІІ ступеня – два з інформатики й один з історії. Друга сходинка – у Шепетівки. Зокрема, шепетівчани здобули два дипломи ІІ ступеня з біології та один з екології, і ще два дипломи ІІІ ступеня з біології та фізики. Третє місце за чисельністю отриманих нагород поділили Хмельницький спеціалізований ліцей-інтернат поглибленої підготовки в галузі науки й представники Славути. Вони спромоглися отримати по два дипломи. Різниця лише в тому, що ліцеїсти вибороли диплом ІІ ступеня з економіки й ІІІ з математики, а школярі зі Славути – два дипломи ІІІ ступеня з правознавства й української мови та літератури.
Найбільш вагомими виявились здобутки наших учасників у царині інформаційних технологій, інформатики та біології.
Пояснюючи цей успіх, методист науково-методичного центру викладання інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційного навчання Олександра Сологуб зазначила: «В нашій області нестандартно організована підготовка дітей до олімпіади. Ми створили, так би мовити, школу олімпійського резерву. Школярі можуть здавати задачі дистанційно, перевірка здійснюється автоматично. Задачі готують обласні куратори, і кожний вчитель, зареєструвавши учнів на цьому ресурсі, може стати керівником філії факультативу. Усі переможці олімпіад – вихідці факультативу. Немає дитини, яка б потрапила на такий рівень і не була задіяна в обласному факультативі дистанційного розв’язання задач».
Висловивши вдячність на адресу вчителів, тренерів, викладачів вишів, які готували школярів на зборах, Олександра Станіславівна відзначила також допомогу колишнього переможця олімпіад, нині громадського діяча Андрія Попика, який цьогоріч на добровільних засадах організував у Хмельницькому школу з програмування для обдарованих учнів, що, на її думку, також позитивно вплинуло на загальний результат.
Ректор Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Віктор Берека оцінив участь школярів області у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад як можливість краще підготуватися до вступу до ВНЗ.
Адже не секрет, що в процесі підготовки до олімпіади учням доводиться шукати додаткову інформацію, яка часто виходить за межі шкільної програми. До того ж, окрім морального задоволення, переможці IV етапу отримують додаткові бали до ЗНО. Однак, на жаль, не кожен ВНЗ бере до уваги ці бали при вступі до нього. «Не всі виші враховують, – констатує Віктор Євгенович. – Наприклад, мій онук отримав третє місце на конкурсі-захисті наукових робіт, подавав документи до Чернівецького медичного університету, але там бали не враховували. А Київський імені Богомольця врахував і залюбки забрав його до себе на навчання. Тобто це залежить від керівництва вишів. Шкода, коли цих дітей недооцінюють. Мабуть, не довіряють, тому й не зважають на ці бали».
Попри те, що розв’язання цього питання лежить у площині аж ніяк не місцевого рівня, ХОІПП не сидить, склавши руки. «Ми воюємо, – каже ректор. – Зокрема, ми порушували цю проблему перед Хмельницьким національним університетом, перед Кам’янець-Подільським університетом з тим, аби вони враховували ці бали. Також ми запрошуємо представників цих вишів на ІІІ етап конкурсу. Викладачі ВНЗ хотіли би бачити учасників олімпіад студентами своїх навчальних закладів».
Але, як свідчить статистика попередніх років, більшість переможців олімпіад намагаються потрапити до столичних навчальних закладів.
«Звісно, що, маючи право подавати документи до кількох вишів, призери намагаються подати їх до Києва, до наших ВНЗ і потім обирають собі шлях, – каже пан Берека. – Чомусь прийнято вважати, що київські виші дають ґрунтовнішу освіту. Це не завжди підтверджується. Ми дуже задоволені нашим Хмельницьким національним університетом. Його ректор іде нам назустріч і відшуковує студентів, які дають результати».
