З іншого боку, через цьогорічні нововведення залишились у виграші міста обласного підпорядкування. До прикладу, якщо попередні роки Славута, Кам’янець-Подільський, Шепетівка недофінансовувалися, то цьогоріч такої проблеми у них не буде. А все завдяки тому, що частина податків, які збиратимуться на місцях, там і залишаться».
З обідами, але платними гуртками
Збережено безкоштовне харчування для учнів перших-четвертих класів. Проте його фінансування народні депутати переклали на місцеві органи влади. Як і безоплатне підвезення учнів, дошкільнят та вчителів у сільській місцевості. «Програма «Шкільний автобус» діятиме – учні до навчальних закладів підвозитимуться, – переконаний Олег Фасоля. – А у проекті обласного бюджету на 2015 рік передбачено 14,5 мільйона гривень на придбання, як мінімум, 20 нових шкільних автобусів. Для порівняння: минулого року змогли придбати лише сім».А ось позашкільна освіта, відповідно до чинного законодавства, може бути платною. «Але поки нам вистачає коштів на утримання обласних центрів туризму та краєзнавства, фізичної культури та спорту, учнівської творчості та еколого-натуралістичного центру за рахунок бюджетних асигнувань, – зазначає головний освітянин області. – Однак із утриманням таких центрів у районах можуть виникнути проблеми, адже позашкілля фінансується за рахунок власних надходжень на місцях, а не освітньої субвенції. Районам, яким не вистачає коштів, рекомендували перевести роботу гуртків із будинків творчості до шкіл – щоб фінансувались за рахунок перегляду освітньої субвенції на утримання загальноосвітніх шкіл».
До речі, з 2015 року органам місцевого самоврядування, за поданням освітян, дозволили ліквідовувати навчальні заклади, й згода територіальної громади на це вже не потрібна. «Із 803 шкіл Хмельниччини більше 200 є школами із малою наповненістю, – каже головний освітянин області. – Це школи першого ступеня, де навчаються менше десяти учнів, школи першого-другого ступеня, де менше 40 дітей, та першоготретього ступеня, де є менше ста учнів. І використання коштів у них неефективне: як в оплаті праці працівників, так і в утриманні приміщення. Однак це не означає, що департамент освіти і науки масово ініціюватиме закриття чи реорганізацію цих навчальних закладів. Ми – «за» ефективне використання коштів і зростання якості освітніх послуг.
За попереднім законодавством, на закриття чи реорганізацію школи потрібна була згода територіальної громади. Як показує практика, рідко яка громада її давала. Нині ж такої згоди не потрібно. Питання вирішує власник чи засновник цього закладу. У більшості випадків це міська чи районна рада – за поданням органів управління освіти. Якщо проаналізувати результати зовнішнього незалежного оцінювання, то учні із малокомплектних шкіл, в цілому, мають досить низькі показники. Ми ж повинні дбати про якість надання освітніх послуг та кінцевий результат – знання, які отримають учні у школі».
